Чому постійно наші північні сусіди прагнуть принизити значення української мови? Називають малоросійським діалектом і намагаються виставити мовою нікчем. Чи не тому, що народ, втрачаючи свою мову, свою культуру, перестає бути і народом, і суб'єктом історичного процесу?
Від того він вироджується, зменшується в кількості, стає фізіологічною основою для збільшення іншого народу, часто - народу-агресора, який і призвів його до такого стану. Культура ж народу невідривна від мови, неможлива без неї.
у Польщі закон охороняє польську мову як державну й культурну цінність та як економічну категорію. Він має припинити витіснення польської мови з вивісок, реклам і пам'ятних дошок, висуває вимогу чиновникам вміти зрозуміло та грамотно розмовляти.
Недарма мову називають душею народу. До таких слів уже звикли, звикли настільки, що не помічають їх, а тим часом видаються й широко пропагуються книжки, в яких на нібито новій науковій основі робиться спроба морального знищення України.
– Займаючись довгий час порівнянням арійських мов, я прийшов до переконання, що малоросійська мова не тільки старша за всі слов'янські, не виключаючи так званої старослов'янської, але і санскриту, грецької, латинської й інших арійських…. Малоросійська мова дійсно джерело давніх мов, – писав у 1879 році польський та російський філолог Михайло Красуський.
До речі, у Польщі прийняли закон, котрий охороняє польську мову як державну й культурну цінність та як економічну категорію. Закон запроваджує нові правила, що мають припинити процес витіснення польської мови з вивісок, реклами й пам'ятних дошок; висуває вимогу кожному державному чиновникові вміти зрозуміло та грамотно розмовляти польською. Усі угоди із зарубіжними партнерами, що виконуватимуться на теренах Польщі, мають укладатися тільки цією мовою.
Який разючий контраст із нашою країною! У Польщі, де населення розмовляє польською, приймають закон про її охорону, а в Україні, де рідна мова гине, всіляким способами прагнуть її витіснити із інформаційного простору.
Колись навколо своєї мови та історії консолідувалося фінське суспільство. "Мова – залізний обруч, мова єднає народ в одне ціле", — так сказав 1820 року фінський письменник Яакко Ютейні.
У 1917 році фінський народ зумів вирватися із пазурів "російського орла". Відродив національні традиції і за кілька десятиліть досяг високого життєвого рівня. І сприяла цьому висока національна свідомість – рушійна сила розквіту країни, - яку плекає саме рідна мова. В українському ж парламенті зайди-перекотиполе закликають з трибуни "бути демократами" і скоротити вивчення у деяких школах української мови, державної.
7 
1
Коментарі
110