З метою перевірки методу давньоєгипетської муміфікації грецькі антропологи помістили в соляний розчин жіночу ногу. За процесом консервації спостерігали за допомогою мікроскопа і рентгена.
Про створення мумій найдокладніше писав грецький історик Геродот. Бальзамувальники починали з видалення внутрішніх органів покійного (мозок, наприклад, витягувався через ніс). Потім стерилізували грудну і черевну порожнини, а тіло поміщали в солону рідину. Врешті обмотували тіло смужками льону і клали його в могилу.
Хоча спроби муміфікувати трупи таким чином вже робилися, вперше цей процес здійснили з використанням новітніх наукових інструментів.
Кожні два-три дні антропологи брали проби тканин і вивчали їх під мікроскопом і рентгеном, а також аналізували стан ДНК.
Муміфікація зрештою пройшла успішно, однак процес зайняв майже сім місяців (208 днів). У стародавньому Єгипті, за словами Геродота, мумії готували щонайбільше за два місяці.
На думку вчених, температура, вологість і кислотність середовища відіграють важливу роль в муміфікації: в посушливому кліматі Єгипту вона проходила швидше, ніж в прохолоді швейцарської лабораторії. При цьому соляний розчин успішно витягнув всю рідину з м'яких тканин ноги, не давши бактеріям і грибам запустити процеси розкладання.
За даними мікроскопів, тканини шкіри і м'язів відмінно збереглися. Таким чином, вчені підтвердили дієвість викладеного Геродотом методу муміфікації.
Коментарі