Сигнал SOS вперше застосував корабель "Славонія" 105 років тому

105 років тому цього дня вперше використали сигнал SOS.

10 червня 1909 року пасажирським кораблем "Славонія", що зазнав катастрофи біля Азорських островів, вперше в історії використано сигнал лиха SOS.

З метою стандартизації комунікації на морських суднах в 1903 році в Берліні пройшла Перша міжнародна радіотелеграфна конференція, яка прийняла рішення про надання пріоритету сигналам про допомогу, одержуваних від кораблів у морі. Першим таким сигналом став сигнал CQD ( - · - · - · - · · ).

Сигнал затвердили 7 січня 1904 року компанією Marconi International Marine Communication Company і призначали для суден, обладнаних її радіоапаратами. Для цієї абревіатури моряки швидко підібрали фразу "Come Quick, Danger" ("Приходьте швидше, небезпека").

В 1906 році у Берліні було скликано Другу міжнародну радіотелеграфну конференцію, на ній в якості єдиного міжнародного сигналу лиха затвердили сигнал Notzeichen (...---...). Для полегшення запам'ятовування він отримав декілька літерних позначень (наприклад, VTB, IJS, VGI, SMB, SOS, IAGI, IATNI, EEETTTEEE). Серед них найстійкішим виявився сигнал SOS.

Вперше сигнал SOS застосували 10 червня 1909 року лайнером "Славонія", що зазнав катастрофи біля Азорських островів. У 1910 році сигнал SOS уже був загальновизнаним у світі.

Цікавий факт

SOS — окремий символ азбуки Морзе, представлений у вигляді послідовності букв лише для зручності запам'ятовування. Такі символи записують з лінією поверх букв: SOS. Всупереч поширеному переконанню, SOS не є абревіатурою. Це просто випадково вибрана послідовність, зручна для запам'ятовування і легко розпізнавана на слух.

Фрази, які часто пов'язують з цим сигналом, такі як анг. "Save Our Souls" (врятуйте наші душі), "Save Our Ship" (врятуйте наш корабель), "Swim Or Sink" (пливіть або потонемо), або навіть "Stop Other Signals" (припиніть інші сигнали), з'явилися вже після ухвалення сигналу.

З 1 лютого 1999 року ухвалою Міжнародної морської організації сигнал SOS замінено автоматизованою системою повідомлення про лихо, замкненою на глобальну мережу космічних сателітів. Вона дозволяє миттєво визначити місце корабельної катастрофи з точністю до 200 метрів.