"Святий батюшка Наум, виведи синка на ум"

 

— На Наума шо не почнеш робити, то все удачно поробиш, бо все тобі на ум набіжить, — розповідає 72-річна Ганна Лебединська із села Петропавлівка Куп'янського району на Харківщині.

Старозавітного пророка Наума вшановують 14 грудня. Він жив у VІІ ст. до Різдва Христового у Галілеї. Мав дар передбачати майбутнє. В Україні Наума вшановували як покровителя науки й розуму.

— Переказують, шо це такий умний був пророк, шо він усе про всіх знав: і шо було давно-давно, і шо буде, і про вас, і про мене, про всіх чисто. Ну, тому йому молилися, шоб діти були умненькіє. Моляться і сьогодні батьки, у яких дітки погано вчаться або умствєнно відсталі. Раніше дак замовляли в церкві Науму молєбінь, ставляли за нього свічку і молилися: "Святий батюшка Наум, виведи синка на ум". Чому синка? А дак дівчат не вчили! У мене була дуже бабушка розумна, а безграмотна. Дак вона на свого батька обіжалася, бо вчив тільки синів і казав : "Хлопець — до науки, а дівка — до рогачів".

Колись із дня святого Наума розпочинали навчання в сільських дяківських школах. Доти вже закінчувалися сільськогосподарські роботи, у дітей з'являвся вільний час на науку, у батьків — можливість заплатити за неї. Платили дякові, який учив школярів, продуктами, дровами, свічками. Згодом у церковно-приходських школах навчальний рік розпочинали з індикту — церковного Нового року, який випадає на 1 вересня. Але старосвітських звичаїв до дня Наума дотримувалися й далі.

— Бабушка Харитина була з 1893 року, дак вона пам'ятала, як її брата "заучували" саме на Наума,— продовжує Ганна Лебединська. — За рік до того, як віддати його до науки в школу, на святого Наума запросили в гості хресного батька, хресну матір, "пупорізну бабу" (повитуху. — "ГПУ") і писаря з дяком. А перед тим купив йому батько буквар. Мати напекла пиріжків із капустою та грушами, наварила багато всього. Брат хотів зразу пиріжки їсти, йому не дали. Кажуть: "Ми тебе будимо заучувати". Потім баба засвітила лампаду і покадила. Писар узяв указку, яку батько зробив. Посідали за стіл. Дяк проказав раз букви, а за ним брат, потім батько хрещений, потім мати хрещена. Ну, мати хрещена не вміла, то за неї проказав наш батько. Тоді посідали обідати. Сіли, випили горілки півкварти. А як пили, то приказували: "Хай же ваш син буде розумний". А батько тоді вже й відповідав: "Дай Боже, шоб святий Наум вивів синка на ум".

В Україні на Наума в парафіяльних школах містечок і сіл справляли такий собі "день знань". Школярі цього дня несли до школи горщик пшоняної або гречаної каші, в'язку бубликів для вчителя, дарували йому подарунки. Після уроків спільно молилися святому Науму й сідали за урочистий обід.

Найдовше "заучування на Наума" протрималося серед ремісників. До початку ХХ ст. цього дня приймали учня в науку до майстра. По закінченні її влаштовували посвяту в професію — давали "визвілка з навчання". Після неї дозволяли працювати самостійно. Відбувалася вона на свято пророка Наума — день вважали сприятливим для початку нового життя й нової роботи. Того, в кого не виходило опанувати ремесла, називали "партачами" і дражнили:

— Партача й Наум не виведе на ум.

Серед музик побутувало вірування, що освячені в церкві на Наума нові інструменти служитимуть довго.

×