"Послать для государственных великих дел к окрестным государствам – цесарю римскому, английскому, дацкому, Папе Римскому, голландским штатам, курфюрсту Бранденбургскому и в Венецию – великих полномочиях послов", – наказує російський цар Петро І (1672–1725).
19 березня 1697 року розпочалося "Велике Московське посольство" до Європи. Головна мета – ознайомитися з різними видами державного управління, а також перейняти досвід суднобудування. Делегація налічувала 250 осіб на чолі з трьома намісниками. З собою взяли 15 тис. золотих червонних – близько 50 кг золота.
"Сидеть за столом чинно и остерегательно, чтобы не упивались и непригодных слов меж собой не говорили", – повчав Петро послів перед відправленням у дорогу.
Цар теж входить до делегації – інкогніто. Всюди його представляють як командира Преображенського полку Петра Михайлова. Якийсь священик із делегації напився і почав розповідати, що серед них є цар. Петро наказав відправити його вручну плести канати. Постирав шкіру на руках до крові.
Але уникнути уваги до своєї персони не вдається. Щойно Петро І прибуває в місто, люди вже знають про його візит. Голландський купець Ян Номен переповідає почутий у натовпі діалог:
– Це точно великий цар. Це видно з того, як він постійно трясе головою і розмахує правою рукою.
– Не може бути, щоб великий государ жив тут у селі на такій поганій вулиці й у такому бідовому будинку.
Перше закордонне місто, в яке прибувають – Рига, на той час належить Швеції. Петро хоче оглянути укріплення фортеці. Йому відмовляють. Згадуватиме про це навіть через три роки, коли укладатиме антишведський союз із польським королем Августом ІІ. Окремим пунктом виділить помсту ризькому губернатору Еріку Дальбергу.
"Чим чемніше з московитами поводишся і чим більше їм приділяєш почестей, тим менше шансів задовольнити всі їхні бажання, – пояснюватиме він у листі до шведського короля Карла ХІІ. – Вони можуть завалити своїми безмежними претензіями на величні почесті й увагу. Якщо якесь із побажань не виконати, то вони неминуче відплатять невдячністю за все надане їм добро".
На кораблі "Святий Георгій" цар прибуває у прусський Кенігсберґ – теперішній Калінінград, Росія. Знайомиться з артилерією сусіднього міста Пілау. Проходить курс бійця у воєначальника. У вільний час бере участь у застіллях. Таємно спілкується з місцевими князями й обговорює можливі військові союзи й торгові угоди.
У місті Саардам на заході Нідерландів береться освоювати будівництво кораблів. Просить називати його Петром-столяром. Згодом оголошує змагання з місцевим майстром Арейаном Метьє. Будують на швидкість судна за однаковими проектами. Ночами його помічники-голландці крадуть деталі з майданчика суперника. За рахунок цього перемагають.
В Амстердамі на честь прибуття московської делегації закладають будівництво нового фрегата "Петро і Павло" – аби гості могли спостерігати будівництво судна від самого початку. Роблять візити до китобійних суден, майстерень із виробництва паперу, на вітряки та фабрики. В анатомічному театрі Петро бере участь у розтині трупів.
У Лондоні для нього проводять морські маневри і показують верфі. Петро повертається в Нідерланди, далі їде у Відень. Наступний пункт подорожі – Венеція. Але цар дізнається, що в Москві розпочався бунт стрільців, і повертається додому.
"У Петра не было ни охоты, ни досуга всматриваться в политический и общественный порядок Западной Европы, – пише історик Василь Ключевський (1841–1911). – Попав в Европу, он прежде всего забежал в мастерскую её цивилизации и не хотел идти никуда дальше. Он оставался рассеянным, безучастным зрителем, когда ему показывали другие стороны западноевропейской жизни".
"Одно из главных достижений первой пятилетки – мы смогли полностью ликвидировать безработицу и освободить советский рабочий класс от ее ужасного гнета", –
Йосип Сталін (1878–1953), генеральний секретар ЦК ВКП (б). 13 березня 1930 року припинила роботу Московська біржа праці – остання в СРСР. Цього дня тут працевлаштували слюсаря Михайла Шкунова. Більше на обліку нікого не було.
Безробіття у великих містах фактично перейшло в приховану форму. Всім, хто перебував на біржах, примусово пропонували робочі місця – незалежно від віку, статі, місця проживання, професії або спеціальності. Якщо людина інтелігентної професії відмовлялася від вакансії відкатника у шахті або чорнороба на будівництві, її оголошували "дармоїдом". За це була передбачена кримінальна відповідальність
13 березня 1781-го англієць Вільям Гершель (1738–1822) відкрив сьому планету Сонячної системи. Зробив це за допомогою саморобного телескопа, який збільшував у 227 разів. Спостереження проводив із саду власного будинку. Назвав планету Georgium Sidus – на честь правлячого короля Георга ІІІ. Після смерті Гершеля її перейменували на Уран. Так звали давньогрецького бога неба.
13 березня 1877 року житель містечка Фармінгтон, американський штат Мен, Честер Ґрінвуд (1858–1937) запатентував "чемпіонський захист для вух" – навушники, які захищають від морозу. Спершу виготовляв їх зі сталевого дроту, заокругленого з двох кінців і обшитого бобровим хутром. Пізніше замінив дріт на пружину. До смерті Ґрінвуда його фабрика виготовила понад 400 тис. навушників.
13 березня 1996-го безробітний 43-річний Томас Гамільтон влаштував стрілянину в школі Донблейна, Шотландія. Мав два самозарядні пістолети і два револьвери. Вистрілив понад 100 разів. Загинули 16 учнів і вчителька. Потім застрелився. До 1974-го Гамільтон був лідером скаутського загону. Згодом його звинуватили в педофілії та заборонили працювати з дітьми.
53,85 кілометра становить протяжність найдовшого у світі підводного залізничного тунелю Сейкан в Японії. Його відкрили 13 березня 1988 року. Майже половина тунелю прокладена під Сангарською протокою
8 
35413
Коментарі