"Ми приїхали на свято, щоб послухати українську пісню й отримати насолоду, а побачили ганьбу нашого мистецтва й культури. Просимо повідомити в ЦК Компартії України про нашу недовіру республіканським органам комсомолу та культури, які допустили перетворення фестивалю на антирадянський мітинг. Група колгоспників Хотинського району", – йдеться у скарзі, яку отримали в комітеті комсомолу в Чернівцях після фестивалю "Червона рута". Тривав 17–24 вересня 1989-го в обласному центрі.
За два роки до цього у часописі "Молодь України" вийшла стаття журналіста Івана Лепши "То є чистая вода". Він запропонував створити музичний конкурс пам'яті композитора Володимира Івасюка, який написав слова й музику "Червоної рути". Вона 1971 року перемогла на всесоюзному конкурсі "Пісня року". Музиканта знайшли повішеним у Брюховицькому лісі поблизу Львова. 1989-го виповнювалося 40 років з дня його народження і 10 років від загибелі.
Ідею схвалює центральний комітет комсомолу. Музиканти Тарас Мельник, Кирило Стеценко, Анатолій Калениченко й поет Іван Малкович розробляють концепцію фестивалю. Гроші та звукоапаратуру дає Олег Репецький – директор українсько-канадського підприємства "Кобза". Долучаються ще два десятки дрібніших спонсорів. Збирають 280 тис. крб – $325 тис. на теперішні гроші. Конкурсу дають назву найпопулярнішої пісні Івасюка.
Навесні 1989-го організатори проводять відбіркові тури в усіх областях. Артисти змагаються в трьох категоріях: поп-співаки, рок-музиканти й виконавці авторських пісень. На фінальний етап до Чернівців їдуть понад 158 учасників.
Фестивалю боїться місцева влада. Багато жителів відмовляються брати на квартиру артистів, тому більшість іногородніх учасників сплять у парках на лавках або в наметах. У двомісних готельних номерах селяться по четверо-п'ятеро.
– Обов'язкова умова – пісні мають бути нові й виконуватися українською мовою, – згадував Олег Репецький. – Вік учасників – до 42 років. Журі очолював композитор Мирослав Скорик. Багато музикантів не вміли рухатися на сцені, уперше бачили мікрофон".
Найкращими виконавцями називають Віку Врадій – "Сестричку Віку", Віктора Морозова, Андрія Миколайчука, Тараса Чубая, гурти "Брати Гадюкіни", "Кому Вниз" і "ВВ". Гран-прі вручають барду Василю Жданкіну (1958–2019).
На завершальний концерт 24 вересня комітет Компартії безкоштовно роздає квитки робітникам заводів. Наказують прийти на трибуни з прапорами УРСР. Привозять учителів, медиків і колгоспників з районів. На стадіоні збираються 18 тис. глядачів.
Міліція затримує дівчат у жовтих кофтах і блакитних спідницях. Їх виводять за межі стадіону. Жовто-сині прапори рвуть, бо вони заборонені.
– Усе своє коротке життя Володя служив цій землі, був закоханий у рідний край, у свій народ, – каже зі сцени батько композитора Михайло Івасюк. – Хай святиться ім'я тих, хто віддавна служить українській пісні.
За вказівкою першого секретаря обкому партії йому вимикають мікрофон.
Нагородження не проводять, бо дізнаються про намір виконати гімн "Ще не вмерла Україна". Його починає співати Василь Жданкін під кобзу.
"Коли зазвучав гімн України, глядачі підняли наші прапори. У мене сльози наверталися від надлишку почуттів, – згадувала Марія Бурмака. – Міліція злякалася, що відбувається, і посеред пісні вимкнула електрику. По гучномовцю стали казати покинути стадіон, міліція із собаками силоміць виганяла людей".
1082 дні тривала перша навколосвітня експедиція португальця Фернандо Магеллана (1480–1521). Розпочалася 20 вересня 1519 року. Тоді п'ять кораблів вийшли в море з іспанського містечка Севіліо і взяли курс на захід. Шукали шлях до Індії. Дісталися Південної Америки і пройшли через протоку, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани. Тепер вона називається Магеллановою. На Островах прянощів – зараз це територія Індонезії – закупили цінні спеції й у вересні 1522-го повернулися до Іспанії. З п'яти кораблів уцілів один, із 255 матросів залишилися 18. Більшість загинули від хвороб і голоду. Фернандо Магеллана вбили тубільці на Філіппінах
"У Сполучених Штатах не повинні існувати ні рабство, ні примусова праця. Змушувати до роботи можуть лише законно засуджених злочинців. Конгрес має право забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством", –
22 вересня 1862-го президент США Авраам Лінкольн (1809–1865) оголосив Прокламацію про звільнення рабів
18 вересня 1783 року брати Монгольф'є запустили першу повітряну кулю в Парижі в присутності короля Людовика XVI. Виготовили з шовку, знизу мала отвір. Під ним розмістили посудину, в якій палили папір і вовну.
Від цього повітря в балоні прогрівалося – й він піднімався. До кулі прив'язали кошик, в якому були баран, півень і качка. Апарат піднявся на 1,8 тис. м і приземлився на полі за 50 км від місця запуску. Тварини були неушкоджені.
19 вересня 1891-го до канадського Монреаля на судні "Орегон" прибули перші українські переселенці 36-річний Іван Пилипів і 27-річний Василь Єлиняк із села Небилів – тепер Рожнятівський район Івано-Франківської області. Влаштувалися працювати до фермера. Потім дізналися, що кожен переселенець має право на 65 га землі. Повідомили про це у своє село – і звідти приїхали ще сім родин. Зараз у Канаді живуть 1 251 170 українців.
19 вересня 1991-го німецький турист 48-річний Гельмут Сімон знайшов у підталому льодовику в Тирольських Альпах на італійсько-австрійському кордоні муміфіковане тіло людини. Експерти визначили, що це був 40-річний чоловік, закутаний у шкури гірського козла й оленя. Він жив приблизно 5,3 тис. років тому. При ньому були бронзова сокира, кинджал із кременю, лук і стріли. Мумію назвали Етці – за назвою Ецтальських Альп. Виставили в музеї археології в італійському місті Больцано.
8 
35413
Коментарі