Учеркащанки Варвари Танцюри, 56 років, у саду росте три груші. Усі цьогоріч, як ніколи, гарно вродили. Трохи фруктів з"їли, трохи продали, а для консервації ще на деревах висять. Хазяйнує в саду донька, поки мати на заробітках у Києві.
Груші жінка консервує, як правило, цілими. Закриває компот, варить варення, сушить. Каже, що сорт "Бера" солодкий і багато цукру не потребує.
— Моє варення год десять може стояти, — ділиться Танцюра. — А сушки готую у пічці відер по сім відразу.
Для компоту більші груші черкащанка складає у трилітрові банки, всипає по дві склянки цукру.
— Другу склянку неповну, бо дуже солодке буде, — радить жінка. — І обов"язково додаю чайну ложку лимонної кислоти.
Для "груш у меду" відбирає зеленуваті невеликі плоди
Груші заливає холодною водою і ставить у велику каструлю з водою стерилізуватись. Тримає на вогні, доки руку на металевій кришці банки втримати не можна буде.
— Тоді треба знімати з вогню, випробувано на собі, — сміється Варвара Танцюра. — Замічала, хвилин 20-25 минає.
Для варення "груші в меду" відбирає зеленуваті невеликі плоди. А великі разом з хвостиком ріже на кілька частин, серединку залишає. Засипає цукром і залишає у великій мисці. Через добу груші пускають сік. Танцюра доводить їх до кипіння і знову відставляє на добу. На третій раз у гаряче варення додає лимонної кислоти і розливає у стерилізовані банки.
— Лимонну кислоту кидаю у будь-яке варення, — розкриває секрет черкащанка. — Воно тоді стає прозорим з насиченим кольором і не "заграє". Полуничне, абрикосове у мене яскравих кольорів. Цукру завжди кладу за смаком. Люблю варення солодке і густе.
Грушеве варення виходить дуже гарне. Прозорі груші з хвостиками плавають, наче у меду.
Із сушених груш жінка взимку варить компоти. А сушить їх на жару в печі.
— Як пиріжки, — додає. — Перший раз піч протоплю і залишаю трохи вихолонути. І так 4-5 днів засовую у розжарену піч. Одне деко подсохло, ставлю інше. Потім плоди ще трохи досихають на сонці.
Груші начиняють абрикосовими зернятами
Олександр Лизанець із Закарпаття любить готувати непрості страви. У консервовані груші він запихає зернята з абрикосової кісточки.
Груші розрізає навпіл. Обережно ножем вичищає середину, і кладе в неї абрикосове зерня. Частинки фрукту з"єднує і щільно напихає у банку. Консервує, як звичайний компот.
— Груші вбирають смак абрикоса й виходить дивний смак, — ділиться Олександр.
8 
35413
Коментарі