вівторок, 26 лютого 2008 14:28

Спагеті їдять ложкою і виделкою

Автор: фото: Наталія ЧУБЕНКО
  Шеф-консультант столичного ресторану ”Рукола” Міхаель Машкович готує ”Спагеті Карбонара”. Порція коштує 58 гривень. До страви радить подати сирий жовток у половинці яєчної шкаралупи
Шеф-консультант столичного ресторану ”Рукола” Міхаель Машкович готує ”Спагеті Карбонара”. Порція коштує 58 гривень. До страви радить подати сирий жовток у половинці яєчної шкаралупи

У столичному ресторані італійської кухні "Рукола", що на Набережному шосе, готують 14 видів пасти. Це макарони з соусами. Є готова паста, яку лише відварюють, а є домашня — її готують із борошна, яєць, води, сиру, спецій і довго розкачують. Найдешевша — із беконом і маслинами — коштує 42 грн за 250 г.

— У нас вся паста — альденте, тобто трохи недоварена, — каже шеф-консультант Міхаель Машкович, 38 років. На чоловікові чорна спецівка, у лівому вусі — сережка-гвоздик із камінцем. До Києва він працював у ресторанах Ізраїлю.

Макарони кидають у підсолену киплячу воду з краплиною оливкової олії й варять 3–4 хв.

— Має бути сирувате. Коли розриваєш макаронину, там біле тісто. Хоч українські господині звикли все доварювати, — додає Міхаель. Він стає за пасту-стейшен — стійку, де страву готують при відвідувачах. Там стоїть плита з ківшиками-сіточками. У них пастамен кладе макарони й опускає в окріп.

Пасту пропонують із підливками — морепродуктами, кроликом, маслинами, грибами, лососем, спаржею. Сирну з тигровими креветками і спаржею подають у корзинці з млинця.

— Пасту можна просто полити вершками, поперчити — і буде смачно.

Міхаель радить у супермаркетах вибирати пасту під номерами 1-3.

— Лише раз купувала італійські макарони — не сподобалися, — ділиться жінка в коричневій дублянці. Розмовляємо у столичному супермаркеті "Велика кишеня" на пл. Перемоги. Вона кладе до кошика кілька пачок кукурудзяних ріжків "Тая". — Тепер готую тільки українські або російські. А оці сухі італійські пельмені тортеліні і пробувати не раджу — хімія одна, ніякого смаку.

Пасту пропонують із підливками — морепродуктами, кроликом, маслинами

За півкілограмову пачку італійської пасти у вигляді різнокольорових бантиків кореспондент "ГПУ" заплатила майже 15 грн. Жовті виготовляють із пшениці твердих сортів і води. У червоні додають томатний порошок, у зелені — висушений зелений шпинат. За 250 г тортеліні — 11,76 грн. На жодній упаковці немає перекладу, як їх готують. Унизу на пачці знайшла цифру — вирішила, що стільки хвилин і варитиму.

Спершу на вечерю зготувала тортеліні. Закип"ятила воду, додала сіль, лавровий листок, чорного перцю й ці сухі пельмені. Вони схожі на маленькі бублики. Варила на невеликому вогні 13–15 хв. Витягла перевірити готовність одного. Він збільшився у півтора разу, але ледве розламався навпіл. Усередині було сухе тісто. Побоюючись, що переварю, пельмені-макарони витягла за 5 хв.

Тортеліні здалися несмачними. Заявленої свинини не відчувалося. Начинка була схожа на тісто, лише темніша і м"якша.  Їсти їх можна було тільки з соусом — до майонезу з кетчупом "Чилі" додала краплю лимонного хріну.

"Бантики" приготувала наступного дня. Їх теж довелося варити довше, ніж вказано на упаковці. Зелені, зі шпинатом, так і не доварилися. Жоден "бантик" не розлізся. На смак паста пружна, не схожа на наші макарони.

— Наче в бульйоні варилася, — поділилася враженням подруга Олена Скочій, 24 роки. — Але до пасти треба обов"язково готувати соус.

Спагеті їдять ложкою і виделкою

Міхаель Машкович, 38 років, зі столичного ресторану "Рукола" радить приготувати "Спагеті Карбонара" з вершками. Він кладе на розігріту пательню порізані печериці. За хвилину додає кружечки чорних маслин, смужки червоного болгарського перцю й шинки. Поливає невеликою кількістю білого столового вина. Постійно помішує лопаткою, солить і перчить.
— Вино має випаруватися, а овочі — бути недосмаженими, — додає. Каже, що для цього достатньо 5 хв.
У пательню із засмажкою Міхаель висипає варені спагеті й заливає їх жирними вершками. За хвилину трусить сковорідкою. Довгі макарони підлітають і перевертаються в повітрі. Вершки нагріваються і густішають. Машкович обриває сухі гілочки тим"яну й додає у страву.
— Коли вершки стали густими, знімайте з вогню, — продовжує кухар. Він дістає велику білу тарілку із заглибленням посередині. Накладає спагеті. — У такій тарілці соус не розтікається, — пояснює.
Спагеті посипає сиром пармезан. Прикрашає страву темно-коричневими лимонними чіпсами і смаженим у фритюрі довгим спагеті. Вийшло щось схоже на павука з довгими лапками.
— Спагеті їдять ложкою і вилкою, — Міхаель бере у ліву руку ложку і набирає спагеті. Виделкою накручує її на ложці.

Зараз ви читаєте новину «Спагеті їдять ложкою і виделкою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі