Чотири роки тому одеситка Таїса Конаржевська, 37 років, привезла з Грузії рецепти традиційних солодощів — кахетинської чурчхели та виноградного лавашу.
—Узимку чурчхелу готую із купованого виноградного соку. Улітку —зі свіжого червоного винограду. Передушую його на сік, охолоджую. У трьох склянках соку розводжу 200–250 грамів пшеничної муки. Добре змішую, щоб не було комків. Окремо кип"ячу три склянки соку, змішую з мучною рідиною, даю закипіти. Воно нагадує кисіль. Доки він стигне, на нитку довжиною 30–40 сантиметрів нанизую ядра горіхів, виноград киш-миш, фундук або чорнослив. Опускаю її в ще теплий кисіль. Якщо вмокати у гарячий, на фруктах утворяться клубки, холодний — скапає.
Таїса підвішує чурчхелу до дерев"яної палиці, під низ підставляє посуд, аби кисіль скапував. За кілька хвилин процедуру повторює. Загалом фрукти вмочує у кисіль 5–6 разів.
—Щоби смак був виразнішим, грузини тиждень тримають чурчхелу в прохолодному темному приміщенні. Залишків сусла не викидають, роблять із нього виноградний лаваш. Виливають на деко, розмазують шаром 1,5–2 сантиметри. Потім ставлять на сонце і день-два сушать. Чи просох —пробують ножем. Він не має легко проходити. Лаваш мусить висохнути з обох боків. Для того його перевертають. Від дека відривають ножем.
Сухий лаваш Таїса Конаржевська вішає на мотузку в комірчині на тиждень.
—Можна й на кухні. Головне, аби було темно і сухо. Якщо його скрутити трубкою й загорнути в лляну тканину, пролежить кілька тижнів.
2 
1
Коментарі