"Наш 6-річний син почав приносити додому з дитсадка чужі іграшки, - зізнається киянка Ольга Юрченко. – Чоловік не звертає на це увагу, а мене занепокоїло. Коли запитую, де взяв іграшки, син відмовчується. Вранці несемо їх у садок. Я заставляю сина повернути їх іншим дітям. Ввечері дві чужі машинки я знову знаходжу у його шафі. Моя дитина почала красти. Не знаю, як йому пояснити, що брати чужі речі не можна".
Як відучити дітей красти, кореспондент Gazeta.ua запитав у столичного психолога Валентини Домської.
"Не спішіть бити і сварити дитину, - радить Валентина Іванівна. – Для того, щоб виправити ситуацію, буде достатньо відвертої розмови з дитиною. У такому віці виправити ситуацію набагато простіше. Важко впоратися з підлітком, який виносить з дому речі або краде на вулиці чи в магазині".
Психолог спростовує думку про те, що крадуть тільки діти з неблагополучних сімей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дітям-інвалідам допомагатимуть від народження
"Найчастіше злодюжками стають діти благополучних батьків, - пояснює Валентина Іванівна. – Одні шукають екстриму, інші у такий спосіб реагують на заборону батьків, які відмовляються щось купити, аби задовільнити дитячу забаганку".
За спостереженнями Домської, крадуть однаково часто і хлопці, і дівчата.
"Відучити дитину красти можна за тиждень. Багатьом батькам навіть соромно подумати, що їхня дитина краде. Перш ніж панікувати, спробуйте розібратися у ситуації. З'ясуйте причину, через яку дитина пішла на крадіжку. Дуже часто малі діти не розуміють різниці між своїм і чужим. Тому крадуть підсвідомо, часто вважають, що не вкрали, а просто взяли машинку чи ляльку, аби покористуватися нею деякий час. У своїх діях вони не бачать злочину".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович підписав закон, що передбачає пенсії батькам, які виховали 5 і більше дітей
Психолог рекомендує батькам не звинувачувати дитину в крадіжці і не називати його злодюжкою.
"Будьте готові до того, що дитина почне обманювати, щоб уникнути покарання. Поясніть сину чи доньці, чому красти – це погано. Обговоріть усі можливі наслідки крадіжки. Поясніть, що у такий спосіб можна не тільки втратити друзів, а й заслужити погану репутацію, втратити довіру рідних і друзів і навіть понести відповідальність по закону. Таку розмову треба заводити не частіше одного разу на день протягом тижня. Щоразу її можна підкріплювати історіями з життя інших людей. Малим дітям можна подавати інформацію у формі оповідання чи казки".
7 
1
Коментарі
3