Письменник Андрій Курков, 49 років, видав роман "Садівник із Очакова".
— Це пригодницька мелодрама. 30-річний Ігор мешкає з мамою в передмісті Києва на гроші за продану в столиці квартиру. Отримує від садівника подарунок — міліцейську форму старого зразка. Варто її вдягнути, як опиняєшся в Очакові 1957 року. Подорожуючи в минуле, Ігор закохується в жінку, яка торгує там рибою на базарі. Викриває тамтешніх злодюг. Лікує кохану, приносить їй із сьогодення дефіцитні ліки, — розповідає Андрій Курков у столичному кафе "Ярославна".
Говорить швидко. Поспішає, бо наступного дня відлітає на зустріч із меценатами до Литви.
Роман вийшов у харківському видавництві "Фоліо". Наклад — п'ять тисяч. У книгарні примірник коштує 42 грн.
— Почав писати твір три роки тому. Домовився з мережею супермаркетів "Велика Кишеня". Вони друкували кожну главу в своїй газеті.
Чому події відбуваються в Очакові 1957-го?
— Там я відпочиваю більше 10 років. Раніше це було закрите місто кількох заводів і військових частин. Зараз деградувало, тому люди ностальгічно згадують радянські часи. Зустрічався з пенсіонерами, в місцевій бібліотеці сканував старі газети.
У романі Сергія Жадана "Ворошиловград" головний герой теж подорожує в минуле.
— Видно, ця ідея вітає в повітрі. Не вічно ж експлуатувати тему любовного трикутника чи вбивства і його розкриття. Ностальгії за старими часами в мене немає. Я для себе сторінку радянського минулого давно перегорнув.
Про політику в книжці йдеться?
— Ні, бо вже набридла наша політика. 2004-го видав роман "Остання любов президента". Його герой випадково стає українським президентом. Під час перевиборів його отруюють, у нього починається захворювання шкіри. Після цього в Києві ходив на каву з двома знайомими — високими офіцерами СБУ. Вони цікавилися, чи могли мою книжку використати як сценарій отруєння Ющенка? Я відповів: "Це неможливо, бо люди, які отруюють, не читають белетристики".
Що буде з країною за 10 років?
— Мабуть, Україна буде федеративною республікою. Крим відколеться. На півострові точитиметься партизанська війна між кримськими татарами й Росією. Закарпаття отримає федеративний статус і кволо боротиметься за більшу автономію. Там увесь час плутатимуть, які спецслужби їм допомагають — угорські чи російські. З Києва виїдуть усі інтелігенти, кудись у Чернівці або Дрогобич. Спробують створити там утопічну культурну республіку. Натомість на Донбас звозитимуть землю. Донецькі фонди купуватимуть на вагу родючі ґрунти в селян, готових їх продавати.
Не пробували писати книжки українською?
— Записав свій сон для збірки "Сновиди", яка вийшла у видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". Але писати українською природно, як пишуть Прохасько чи Матіос, я не зможу.
Варто надати російській статус другої державної?
— Я розмовляю з дітьми російською мовою. Мені ніхто не забороняє нею писати. Мені байдуже, який статус російської мови, аби лиш вона не була повністю іноземною. Ці питання піднімають чиновники в Центрі й на Сході, щоб не вчити української. Вони не хочуть нічого вчити.
Зауважує, що в кафе надто гамірно.
— Не зміг би тут писати. Із січня по травень лише два місяці був в Україні. Літав на зустрічі з читачами до Франції, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Ізраїлю, Південної Кореї. Тому пишу переважно в потягах, літаках, готелях. У Києві для цього маю робочу однокімнатну квартиру на Софійській площі.
Почали новий роман?
— Так. Це буде до певної міри трилер. Дія відбуватиметься у Львові.
8 
35413
Коментарі
2