вівторок, 20 серпня 2013 05:45

У повісті Макарова країну змінюють прокльонами

У повісті Макарова країну змінюють прокльонами
Юрій Макаров. Фото: inpress.ua

— Щоб тебе скособочило, каже Микола Павлович. І хмарочос, який затуляє дзвіницю  Лаври, падає. Усі прокльони збуваються, — розповідає про героя своєї нової книжки київський письменник Юрій Макаров, 58 років.

Персонаж повісті "За чверть десята" Микола Павлович народився у заможній родині, батько був директором заводу. Герой мешкає в елітному районі столиці. Йому за 60, викладає в університеті іноземні мови. Дружина померла, а донька живе за кордоном.

— У нас вважають, що для людини за 60, життя закінчилося. Якщо це не політик, звісно, — продовжує Юрій Макаров. — І раптом дорослий чоловік виявляє, що його слова збуваються, наприклад, фрази "Щоб ти здох", "А щоб тебе підняло і гепнуло". Це відбиває життя. Ми всі — швидко дратуємося, заводимося. Слова "Меня это бесит" можна почути разів п'ять на день. Бо звикли, що не можемо нічого змінити. Нерішучість — найнеприємніша риса Миколи Павловича. Вона типово радянська — людина звикла, що від неї нічого не залежить і нічого не хоче міняти. Але дозволяє лаяти всіх навколо.

У одній зі сцен продавець у гастрономі на Печерську не захотіла продати свіжого батона, тому що спершу хоче збути вчорашні. Микола Павлович скаржиться менеджерові й отримує багет прямо з печі. Продавщиця сичить йому вслід: "Когда ты уже, сука бэндэровская, под машину попадешь?". А герой відповідає: "Сама під машину кидайся". На ранок у газеті читає, що жінка померла.

— Я хотів, щоб один мій улюблений політик усрався в прямому ефірі. Але потім вирішив, що це був би повний несмак. Та й небезпечна стежка — перетворювати легкий популярний жанр повісті на політичний памфлет. Тоді буде не цікаво читати. Отже, коли герой відчув у собі надздібність, вирішив, що може змінити долю країни. Помститися тому, хто його дратує найбільше. Микола Павлович хоче влаштувати президентові якусь катастрофу, щоб уся країна схаменулася. І задумалася, заради чого живемо. Цей імпульс "убити Шрека" зрозумілий багатьом нашим співвітчизникам. Але потім Микола Павлович відмовляється від цієї ідеї, бо розуміє, що Шрек усередині кожного з нас.

У повісті є також романтична лінія. З Миколою Павловичем крутить роман утричі молодша від нього студентка. Назва "За чверть десята" — переосмислена фраза "ще не вечір".

— Так, можливо, це вже вечір, але ще не ніч. Інколи ці 2 години виявляються найпліднішими. І визначають те, заради чого ви прожили день.

Зараз ви читаєте новину «У повісті Макарова країну змінюють прокльонами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі