пʼятниця, 11 жовтня 2019 00:40

"В артистичній стоїть черга по ноти"

Автор: WWW.FACEBOOK.COM/IVAN OSTAPOVYCH
  Диригент Іван Остапович заснував проект ”Повернення української класики”. Грають музику галицьких композиторів першої половини ХХ століття
Диригент Іван Остапович заснував проект ”Повернення української класики”. Грають музику галицьких композиторів першої половини ХХ століття

13 міст приймуть концерти проекту "Повернення української класики".

— Уже побували у Львові, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Рівному, Житомирі. На черзі Київ — тут презентація відбудеться 15 жовтня в Малому залі Національної музичної академії, — розповідає диригент і композитор Іван Остапович, 31 рік. Він — один із засновників проекту.

— Публіка реагує дуже добре. І професіонали, і любителі музики. Завжди в артистичній стоїть черга із музикантів, які хотіли б отримати ноти для власного виконання. Багато хто розпитує про композиторів. Люди дивуються, що досі не чули такої музики. Наш проект — це розповідь про час, міфи й пристрасті.

Ми обрали твори, що зазвичай залишаються осторонь громадської думки та програм концертних залів. Знайомимо з галицькими композиторами першої половини ХХ століття. Це період багатьох творчих пошуків, розвитку нових жанрів і стилів в українській музиці.

Які міфи розвіюєте?

— Що наші композитори того часу принципово другорядні. Склався у радянський час. Василь Барвінський, Борис Кудрик опинилися в мордовських таборах. Незручними ідеологічно для комуністів постатями були Зиновій Лисько, який емігрував до США, та Нестор Нижанківський. Цей стереотип другорядності української музики досі вкорінений у свідомості музикантів-виконавців.

Складно втілювати такі проекти?

— Нам допомагає Український культурний фонд. Уперше із часів незалежності хтось займається нашою культурою серйозно, професійно й систематично. При правильному маркетинговому підході з часом такі проекти можуть бути цілком успішні навіть фінансово. Подібні ситуації із національною музикою переживали всі країни у період становлення власних композиторських шкіл. Наприклад, Каміль Сен-Санс писав у середині ХІХ століття: "Як зробити так, щоб на концерт ніхто не прийшов? — Це скласти програму із творів виключно французьких композиторів, а ще бажано живих, і тоді публіка буде стрімголов тікати від афіш". Тож ми повинні пройти цей етап також.

Яких композиторів проекту хотіли б виділити?

— Для нашої команди кожен має особливе значення. Кожен твір — це певний історичний етап розвитку української музики. Поряд із відомими класиками, як Станіслав Людкевич і Барвінський, я б виділив Лєшека Мазепу. Передовсім відомий як музикознавець. Йому належать фундаментальні праці з історії музичного життя Львова. Водночас був композитором. Ми виконуємо його "Елегійний ескіз" для тріо. Це дуже світла, тиха й медитативна музика. Твір, до речі, виконується вперше. Ноти нам люб'язно надала його донька — Тереза Мазепа.

Нестор Нижанківський — син відомого на Галичині композитора й священика Остапа Нижанківського. Виділяється зі всіх постатей того часу яскравими експериментами із формою та поєднаннями національних мелодичних зерен з експресіоністичними пошуками в гармонії.

Борис Кудрик сидів у сусідньому з Барвінським таборі. Саме Барвінський врятував частину нот Кудрика. Це дуже світлий композитор, його твори віртуозні й водночас доступні для сприйняття.

Наступний після Києва концерт проекту "Повернення української класики" відбудеться 18 жовтня у Харкові.

Зараз ви читаєте новину «"В артистичній стоїть черга по ноти"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі