Харківський поет Сашко Ушкалов, 24 роки, дебютував у ролі прозаїка 2007 року романом "БЖД". На його обкладинці повернутий спиною ліричний герой зі слідами від скінхедівських чобіт на футболці показує середній палець небесному мікрорайону. Вигляд ззаду віддалено нагадує автора. Отака вона — нинішня літературна молодь. Мало того, що дебютує не вилізши з колиски, ще й середні пальці показує "місту і світові"…
Ушкалов має про що розповісти і вміло це робить. Що ж могло утворитися внаслідок поєднання двох діаметрально протилежних речей — пацанської поетики спальних районів Харкова та факту народження у професорській родині? Легкокрилий Моцарт, який читає в"язкий реп великого індустріального міста, який любить цей світ рівно настільки, наскільки й ненавидить.
Іноді видається, що Сашковим текстам бракує елементарної людської коректності. Але не бракує коректності художньої. Автору довелося формуватися в епоху божевільних 1990-х, коли наші люди вкривалися грубою шкірою і вчилися виживати в системі, де людина людині ставала вовком. Коли вчителі торгували на базарі, а бандити йшли у владу. Сашко дуже добре відчув дух нашого безсердечного часу, пишучи про нього з максимальним ступенем відкритості та вразливості.
Учителі торгували на базарі, а бандити йшли у владу
Ушкалов демонструє неймовірну чесність із собою та читачем. Ця проза багато в чому несформована й незріла. Та їй віриш, бо вона талановита й жива, позбавлена фальшу та штучності. На мою думку, це дуже прикметна риса для нашої прози, що десятиліттями писалася мертвою спілчанською мовою невідомо для кого й невідомо ким. І лише нині вона виходить на розлогі води літературної свободи.
До речі, про води. На тій самій обкладинці роману "БЖД" хлопцю поклала на плече руку дівчина в комбінезоні, ніби заспокоюючи його. Такі комбінезони носять вагітні. Під ногами молодої пари розкинулося безкрає море. Влучна метафора творчості Сашка Ушкалова.
8 
35413
Коментарі