— Коли видавець дізнався, що в нас з Андрієм Курковим виникла ідея написати спільний роман, подарував нам відпочинок у Криму, — говорить письменник Юрій Винничук, 67 років. Розповідає про роботу над книжкою "Іній в очах її".
— Це було ще перед анексією. Зустрічалися з головою Верховної Ради Криму Володимиром Константиновим. Сєпаром. Під Росією обіймає ту ж посаду. На сайті кримського парламенту досі є спільне фото. Шкодую, що поруч із Констатиновим став Курков, а не я. Мене зі знімку вирізали. Я тоді вже оприлюднив вірш "Убий п…араса" (вийшов 2012-го, висміював тодішнього президента України Віктора Януковича. — ГПУ). І кримський істеблішмент дивився на мене прижмуреними очима, чекали провокації. У Сімферопольському університеті організували зустріч зі студентами. Публіка була гарна, самі наші. "Волгою" кримського парламенту нас відвезли в санаторій "Росія". Територія закрита. Пам'ятаю, в дендрарії нарвав лаврового листа про запас, украв розмарин, аби у своєму саду посадити. У книжці Крим мав відіграти важливу роль, після вирішили її зменшити.
Головні герої майбутнього роману Винничука й Куркова — чорні археологи. В наш час ведуть таємні розкопки на території Софії Київської. Шукають могилу воїна, який у ХІІ ст. брав участь у хрестовому поході. В одній із печер біля Єрусалима зустрів Діву Марію. Молоко Богородиці втамувало голод лицарів, надало надприродної сили. Ще одна лінія сюжету відбувається у травні 1940‑го. Один зі львівських професорів займається стародруками. Його викликали у НКВД. Доручили читати старовинні манускрипти й дізнатися про появу Богородиці. Вона час від часу з'являється, робить дива, за легендою. Радянські спецслужби вирішили її вполювати. Хочуть за допомогою енергії, яку дає солдатам молоко Діви Марії, завоювати світ.
— Молоко, яким Марія годувала Ісуса Христа — зафіксована реліквія, — продовжує Винничук. — У печері, де вони ховалися від переслідувань Ірода, воно пролилося на землю. І з того часу в цьому місці справді періодично з'являється на скелях біла речовина незрозумілого походження. Єрусалимські священики там проводять служби. Збирають те молоко і роздають по церквах. Середньовічні хроніки не раз це описували, а от художніх романів на цю тему я не знаходив.
У нашій книжці я відповідаю за минуле, сучасну лінію пише Андрій Курков. До речі, робить це доброю українською мовою.
Будь-яка гарна історія починається в Єрусалимі, закінчується у Криму, Києві чи Львові.
Не думаю, що видавець подарує нам путівку в Ізраїль, — каже Винничук.
— Але для того, аби ми таки приступили до роботи над книжкою, після Криму закинув нас у Криворівню (село у Верховинському районі Івано-Франківської області. — ГПУ). І знову місцеве начальство дізналося. Почали возити нас на обіди і вечері. Довелося перебиратися у глухе село в горах, куди можна дістатися лише конями. Там уже нас ніхто не рухав, блукали по снігах. Обговорювали, що "Іній в очах її" буде наша відповідь американцю Денові Брауну. В його книжках теж зажди є сакральна таємниця й авантюрний сюжет.
Роман "Іній в очах її" Юрій Винничук і Андрій Курков планують презентувати восени на львівському Форумі видавців. Книжка вийде у харківському видавництві "Фоліо".
Коментарі