На 2 км розтягнулася черга припаркованих машин дорогою до столичного парку Феофанія. 5–6 липня там пройшов 11-й фестиваль "Країна мрій". У ньому взяли участь понад 250 майстрів та музиканти з 10 країн.
— Москалі тут є? — запитує зі сцени співак Орест Лютий — шоумен 46-річний Антін Мухарський. У 30-градусну спеку одягнув галіфе з підтяжками, кирзові чоботи і мисливський капелюх. Галявина перед сценою "Театр-кабаре" заповнена. Серед 400 глядачів руки піднімають кілька осіб. Чоловік у червоній футболці встає і йде до озера за сценою.
— Куди ви понеслися? — запитує його музикант. — Лишайтеся з українцями. Москаль — це не росіянин, прошу не плутати. Росіян є хороших багато. Макарєвич, Лія Ахеджакова, Боріс Акунін, — називає російських митців, які засудили анексію Криму і війну на Донбасі. — Москаль — це окупант, загарбник, наволоч і кат. Хохол — той, хто служить москалеві.
— Акунін взагалі грузин. І Ахеджакова — не русская, — перемовляється пара на галявині.
— Пісні — це ідеологічна зброя. Спочатку приходить Стас Михайлов, а потім Гіркін з автоматом. Тому ми воюємо на культурному фронті, українізуючи деякі зразки, зокрема, шансон, — каже Орест Лютий. — А тепер увага, вперше в історії музичної культури виконується на бандурі Григорій Лепс. Щоб усі відчули різницю: бандура — 67 струн, балалайка — три.
Пісню на радянську мелодію "Капитан, улыбнитесь" присвячує Путіну. Матюки замінює на "хеллоу" й "одчепися".
— Кагебіст, кагебіст, одчепися, бо Донбас — це українська земля. Кагебіст, кагебіст, застрелися — для России будет лучше, для рубля.
Під час кожної пісні пропадає звук.
— Це все москалі! — кричить публіка. Коли зовсім нічого не чути, Орест Лютий іде зі сцени. Повертається за півгодини з міністром культури Євгеном Нищуком і організатором фестивалю Олегом Скрипкою. Разом виконують гімн України.
— Нас критикували за цьогорічний фестиваль, казали: зараз — війна, треба йти і вмирати, — говорить 50-річний Олег Скрипка. — Ні, треба жити, йти далі, будувати нову країну. Люди нам довірилися — прийшли більше глядачів, ніж торік. Держава нас ніколи не підтримувала фінансово. Патронат ми мали один раз (влітку 2008-го. — "ГПУ"). Міністр культури Євген Нищук — мій давній друг. Дуже довго добивався зустрічі з ним. Протягом неї зрозумів, що нічого не вийде. Мінкульт — складна консервативна структура, реформувати її поки що не вдалося. Я не проти, щоб політики піарилися на "Країні мрій", але хотілося б, щоб вони і співпрацювали. Треба брати владу за вуха і приводити до нас, "примушувати до дружби".
Квиток на фестиваль коштує 100 грн. Це вдвічі дорожче, ніж торік. До входу на територію фестивалю підійшли наречені з гостями. Просять пропустити їх безкоштовно, щоб пофотографуватися. Охорона відмовляє.
— Надо, наверное, прикинуться зелеными человечками и пройти на этот их фестиваль, — розвернувшись, каже старший дружба.
Біля фольклорної сцени сидять учасниці донецького гурту "Юнона". З Олегом Скрипкою познайомилися на телешоу "Битва хорів".
— Недавно пели украинские песни на улице в Феодосии, в Крыму. Никаких озлобленных русских, кидающихся на украиноязычных, я не заметил, — каже музикант Богдан Ковальов, 33 роки, з волинкою. — Зараз із Донецька переїхав до Криму, насолоджуюся морем, небом і горами. Хотів би з Донецька батьків вивезти. Я — громадянин Всесвіту. Кордони — де Рашка, Україшка — це крайнощі, що люди вигадують. Богу наших границь не видно. Підтримую всіх постраждалих. Був за Майдан. Але так само шкода постраждалих хлопців із "Беркуту".
Солістка київського гурту "Куку Шанель" Марія Кудрявцева спускається зі сцени після виступу. Хлопчик років 6 падає перед нею на одне коліно і дарує польові квіти.
— Це мої друзі зі Сходу, жили у мене певний час, — пояснює співачка. — Минулого тижня грали хлопцям, які їхали на війну. Ближчими днями подамся на передову. Вирішила, що мушу там бути. Була у військовій частині "Десна" під Черніговом. Бійцям дуже важливо, коли до них приїжджає будь-хто. У госпіталі головний лікар казав: найважливіше для хлопців — людяна, сердечна підтримка.
Останнім о 21.30 має грати сербський гурт "Ерс Вілл Скай Бенд". На сцену виходить Олег Скрипка:
— У хід фестивалю втрутилася політика. На жаль, музиканти забрали свій гонорар, ми купили їм квитки. Але напередодні відмовилися їхати. Бо відомо, що Сербія завжди підтримувала Росію.
Замість сербів Скрипка виконує свої хіти й українські народні пісні. Дівчата танцюють у вінках. Вночі кидають їх в озера — за звичаєм на Івана Купала.
3400 гривень заплатила киянка 42-річна Христина Патик за чорний шовковий спортивний костюм із колекції Олега Скрипки. Уздовж штанин написи: "Слава Україні" та "Героям слава". Гроші передадуть армії на Сході.
— У березні представляв цю колекцію в Донецьку, — розповідає Скрипка. — Там уже ходили тоді ці "зелені черепашки". Здоровань-модель, коли побачив цей костюм, сховався за лаштунки: "Я це не одягну". На подіум вийшов хлопець із шахтарської родини, всі в залі встали з оплесками.
4 
35413
Коментарі