вівторок, 12 квітня 2016 00:35

"Спочатку приходить безневинний Кіркоров, а за ним — Гіркін з автоматом"

Автор: ФОТО З САЙТА www.oksamyt.org
  ”На українському радіо нас вважають ”неформатом”, — каже лідер гурту ”Гайдамаки” 50-річний Олександр Ярмола (ліворуч). У березні 2016-го колектив дав 15 концертів в Угорщині, Чехії, Австрії, Німеччині та Польщі
”На українському радіо нас вважають ”неформатом”, — каже лідер гурту ”Гайдамаки” 50-річний Олександр Ярмола (ліворуч). У березні 2016-го колектив дав 15 концертів в Угорщині, Чехії, Австрії, Німеччині та Польщі

— Спочатку приходить безневинний Філіп Кіркоров і співає "Зайка моя", Валерія — "Часики тик-так". А потім "Батяня комбат" — "Любе". Й за ними — Ігор Гіркін з ­автоматом: "Тут русская земля, тут русские песни поют", — каже шоумен 47-річний Антін Мухарський.

У Будинку звукозапису Українського радіо музиканти, громадські активісти, радійники обговорюють законопроект про збільшення кількості пісень українською в радіоефірі. За ним, половина музики на радіо має бути створена в Україні. Три чверті цієї кількості — 37,5% усього ефіру — українською.

— Ми не говоримо про заборону російської, — продовжує Мухарський. — Створені в Україні пісні можуть звучати на радіо будь-якою мовою. Але чому наші ведучі говорять російською? Наче вони у школах та інститутах не в цій країні вчилися. Путін заявив — там, де "звучит русская речь — там русский мир". Такою є позиція держави-окупанта.

Проти виступають власники комерційних радіостанцій.

— В Україні є станції, що ведуть програми мовами національних меншин. Наприклад, ромське радіо "Чірікло". А цей закон зрівнює всіх. Норма має бути встановлена, залежно від формату радіостанції. Це — світова практика, — каже 34-річна Катерина М'ясникова, директор Незалежної асоціації мовників. — Комерційні станції сплачують податки й авторські відрахування. Нам держава не допомагає. Квот не підтримують Святослав Вакарчук, Ірина Білик і ще багато музикантів. Руслана каже, що ставлення держави до українських артистів, як до інвалідів, — це приниження.

Директор "Хіт FМ" Віталій Дроздов, 44 роки, під тупотіння, свист, вигуки "Це знущання!" запускає слайд-шоу. Обурила написана російською тема презентації — "Миф об украинской музыке".

— У нас спор лингвистический или о радио? — запитує Дроздов. Він білорус за походженням.

— Треба поважати людей, які прийшли захищати українську, — кажуть із залу.

Дроздов закриває свій портфель і йде.

— Найгірша перспектива України — повторити шлях Білорусі, — каже російською у коридорі. — Після прийняття квот років 12 тому слухачів радіо поменшало в рази. Рекламні доходи та якість програм упали.

В Україні постраждають насамперед нішеві станції. У Мінську "Радіо Рокс" після запровадження квот перетворилося на шансон. В нас, у кращому випадку, радіо "Джем" (рок-музика російською та українською мовами. — ГПУ) та "Радіо Рокс" стануть близнюками. В гіршому — закриються.

У Білорусі нема квот на мову — лише на національний продукт. Позитивний ефект був рік-два після прийняття. Нові білоруські артисти не з'являлися. Частина співаків перестали викладатися. Навіщо — і так поставлять. Тих, хто працював якісно, перестали запрошувати на концерти. Їх крутили так часто, що набридли. В Білорусі бракує музики, щоб виконати норми. Діана Арбеніна народилася в Білорусі, а прожила там два тижні. Її зарахували до білоруських артистів, хоча вона — не білоруска за національністю. І паспорт має російський.

В Україні вистачить музикантів, якщо взяти пісні українською за всі роки. Але слухач звик чути свіжі хіти. А їх — мало.

Законопроект обговорюють 2,5 год.

— Проект про обмеження російських фільмів, знятих після 2014 року, викликав пожвавлення ­вітчизняного кіновиробництва. Ініціатива телеканалів знімати своє підштовхнула до збільшення фінансування кіно. Але таких змін немає в українській музиці, — каже віце-прем'єр, міністр культури В'ячеслав Кириленко, 47 років. — Це проблема — не мовна й не музичної індустрії. Обов'язкове звучання української мови на радіо є питанням національної ­безпеки.

1,2 відсотка становила частка німецькомовних виконавців на радіо ФРН 2005 року. У радіоефірі запровадили квоти — кожна друга пісня має бути німецькою. Квотування теле- й радіо­ефіру є також у Латвії, Естонії, Нідерландах, Хорватії, Угорщині, Румунії, Ірландії, Албанії, Португалії, Словенії, Великій Британії, Індонезії, Аргентині, Венесуелі, Чилі, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, ПАР.

1 пісня українською на вісім російською мовою. Приблизно таке співвідношення зберігається в ефірах українських радіостанцій, за даними 2015 року.

Зараз ви читаєте новину «"Спочатку приходить безневинний Кіркоров, а за ним — Гіркін з автоматом"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі