Півсотні босих літніх жінок сидять у столичному кінотеатрі ім. Чапаєва. Очі заплющили, руки долонями догори поклали на коліна. Біля кожної — пластикова пляшка з водою. В тьмяному залі тихо грає класична музика. 18 квітня клієнтки чекають на сеанс лікування музикою. Він триватиме годину. Опісля слухатимуть аудіолекцію лікаря із російського Санкт-Петербурга — Сергія Коновалова. Його метровий портрет стоїть на сцені кінозали.
— Роззуваємося, аби під час сеансу через ноги входила енергія й лікувала. Ноги ж на плакат із портретом Коновалова кладем, — пояснює киянка Лариса Бєдіна, 72 роки. Вбрана у чорний джемпер із білим люрексом. Фарбоване світле волосся вкладене у високу зачіску. Має 13 плакатів із цілителем. Перші купувала по 18 грн, останні — по 45.
— На двох плакатах сиджу, коли по книжках Коновалова займаюся. На одному воду заряджаю, на трьох сплю, два сину в кімнату повісила й два у свою, а ще два в мене на дачі. Чіпляю в теплицю. Від них огірки солодші.
Поправляє застромлену між спиною й кріслом книжку так, щоб портрет Коновалова накривав куприк. Уважає, що крізь сторінки під час сеансу в тіло входить "енергія космосу".
— Про огірки не скажу, але завдяки лікувальній музиці у мене народився довгоочікуваний син. Йому зараз 7 років, — говорить Степан Недериця, 50 років. — За освітою я диригент. Працював у філармонії, але фінансово було не дуже, і я зайнявся лікуванням музикою.
Недериця приїхав із Молдови. Київську консерваторію ім. Чайковського закінчив за двома напрямками — гри на цимбалах та диригента. Музикотерапію практикує з 2003-го. Прослухати сеанс коштує 13-15 грн, залежно від місця. Класичні твори поєднує зі звуками природи. Диск із Моцартовою музикою для вагітних і немовлят продає за 80 грн, решту — по 58 грн. Моцарта вважають найкориснішим для здоров'я. Його сонати до фортепіано відновлюють зв'язки між клітинами мозку, усувають психічні розлади.
— Відчуття спокою й щастя дає ендорфін, — розповідає. — Цю речовину виробляє мозок, коли людина чує спів пташок, попискування дельфінів, дзюрчання струмка. Якщо слухати це водночас із класичною музикою, хворим кращає.
Сучасних співаків Степан Недериця називає сміттям. Тим, хто хоче на сеансах чути Кіркорова, ставить "діагноз" — викривлене сприйняття музики й прописує щодня по годині слухати Моцарта.
— Через місяць такі дами кажуть: "Як я могла слухати те, що по телевізору крутять?". Від попси шкоди нема. Одному Крутой чи Басков подобається, іншому — "Океан Ельзи". Якщо заспокоює, то лікує. Або хоча б не шкодить. Гірше впливає важкий рок. Блокує вироблення ендорфінів. Людині стає нецікаво жити. Це називається депресія.
З українських авторів музикотерапевт використав тільки Миколу Лисенка. Його мелодія для скрипки ввійшла до дитячого диска для роботи логопедів. Балет вірменського композитора Арама Хачатуряна взяв для зміцнення імунітету, бо він життєствердний.
Степан Недериця сідає на сцені за стіл із програвачем. Розказує про композитора Гайдна і вмикає його твори, записані з дитячим сміхом. У такт мелодії махає головою. На обличчі — широка усмішка.
— Сміюся, бо сьогодні в кінотеатрі у мене другий раз украли туфлі, — говорить музикотерапевт. — Перший раз цигани забрали, коли тут концерт давали. А тепер хтось до туфель чайник прихопив.
Просить присутніх піднести над головою пляшки з водою. Жінки відпивають по ковтку і кладуть посудину між коліна — ще годину їх "заряджатимуть" музикою Чайковського.
Музика може спричинити напад епілепсії
— Музикотерапія може не тільки лікувати, а й шкодити. Є рідкісні форми епілепсії, за яких не радять слухати музику. Вона провокує напади, — говорить столичний лікар-психіатр Стас Костюченко, 39 років. Музикотерапію шарлатанством не вважає.
— Музика — це ключ до відкриття емоційного стану людини. Нею лікують емоційні розлади, провокують потрібну реакцію пацієнта. Для цього лікар навіть може попросити хворого заспівати.
3 
1
Коментарі