Проект "Вірші у метро" відкрили 26 вересня у столичній підземці. Тексти сучасних польських поетів в перекладі українською наклеїли на стінах станцій метро Театральна і Поштова площа. Також поезію розмістили на вікнах одного з потягів.
— Спустилася в метро заради віршів, — 24-річна Оксана Молдавчук їде вниз ескалатором. — Вірші наклеїли на спеціальному папері, розміром 1,5 метра на метр. Дизайн звичайний, нічого зайвого. Але чим простіше, тим краще його сприйматимуть.
На платформі Театральної Оксана читає кілька текстів. Зупиняється біля вірша Юлії Федорчук "Лист із відпустки": "Відчиняю вікно, щоб тебе сюди, дощ, впустити, а твій важкий подих лякає фіранку, пахне торфом, сідає росою на мої губи".
— Це про мене написано, бо я щойно з відпустки повернулася. Читаю і відчуваю себе добре. До цього нічого не знала про польську поезію. Вірші у метро — кращі за рекламу, бо мало яка зроблена зі смаком. Уранці їдеш і заплющуєш очі, аби цього не бачити. Вона засмічує мозок.
Увесь вагон брав участь у їхньому інтимному житті
Для проекту обрали 30 польських поетів. Серед них нобелівські лауреати Чеслав Мілош і Віслава Шимборська.
— Два рази прочитала і нічого не зрозуміла, — стоїть біля стіни з текстом 32-річної Аґнєшки Вольни-Гамкало киянка Олена Микитівна, 73 роки. — Ніякої логіки — набір слів і тільки. Мабуть, це не для мого віку.
Вірші у метрополітені розмістили безкоштовно. Тут вони висітимуть до 9 жовтня. Потім поїдуть до Токіо і Пекіна. Також роздруковані твори повісили на огорожі університету ім. Шевченка. 10 віршів Чеслава Мілоша розташували на стінах стадіону "Динамо".
— У метро їздять різні тексти, — говорить польський поет Войцех Бонович, 44 роки. — Одні застерігають — "Будьте обережні", інші намагаються щось продати. Вірш — єдиний текст, який нічого не вимагає від пасажира. Від нього можна чекати єдиної неприємності: якщо хтось зачитається, ризикує проїхати свою станцію або його обкрадуть. Учора їхав київською підземкою. До напису "Не притулятися" так притулялася пара закоханих, що світу білого не бачила. Увесь вагон брав участь у їхньому інтимному житті. Таким людям наші вірші в метро не потрібні. Але решті — так.
Коментарі