— Часом один фільм може зробити більше, як десятки томів тексту, — каже директор Інституту національної пам'яті 38-річний Володимир В'ятрович у столичному Будинку кіно. Тут 3 грудня відбулася прем'єра документальної стрічки "Легіон" львівського режисера Тараса Химича. За 10 хв. до початку зал переповнений. Багато глядачів стоять попід стінами у верхньому одязі.
— Знаю безліч біографій, які могли б лягти в основу унікальних фільмів. Ми чекаємо, — продовжує В'ятрович. — Зараз на острівках радянської армії, яка 25 років поступово розкладалася, зароджується справжнє українське військо. У цій війні з Росією російську армію не переможе пострадянська армія. Її зможе подолати тільки українська, яка опирається на власні військові традиції. Нам довго запудрювали мізки — говорили про те, що українці не вміють воювати. Адже в нас немає своєї військової історії. Насправді в нас є свої військові традиції. Ми їх не знаємо.
У фільмі показали боротьбу легіону "Січові стрільці" з поляками за Львів та територію Галичини в 1918 році.
— Фільми ці потрібні — як патрони, як зброя і як книга, — каже офіцер генерального штабу ЗСУ, підполковник 59-річний Микола Поровський. — Я працював зі спецназівцями, і завжди відчував величезний вакуум української військової традиції. Хлопці ще не знають своєї історії. Багато хто дотепер має в голові штампи "діди воювали" і тому подібне. Важливо на досвіді цього фільму пов'язати визвольну боротьбу українського народу 1918 року, визвольну боротьбу УПА і сучасну. Це ланки одного ланцюга. Я тиждень тому проводив заняття з воєнної ідеологічної підготовки з командирами батальйонів. Запитав їх: "Коли відбувся перший зимовий похід і під чиїм командуванням він був?" — Тиша в залі. 300 командирів батальйонів. Один сказав нарешті: "Ну, мабуть, узимку…".
Фільм "Легіон" знімали протягом року. Костюми допомагали діставати з-за кордону волонтери. Долучився клуб реконструкторів УПА "Повстанець", який забезпечив одностроями. Ні імен, ні прямої мови командувачів УГА у фільмі немає.
— Все подається крізь призму простих людей. Вояків, яких у нас тисячі на фронті, — пояснює автор сценарію Олександр Пагіря. — Чому їхні спогади забуті? Ми хотіли показати їхні емоції, повсякденний рівень тої війни. Ті легіонери — перші українські військові добровольці в ХХ столітті. Першими захищали українську державність, не маючи її. Вони стали прообразом цієї армії.
У стрічці знімалися бійці, які брали участь в АТО. Всі батальні сцени ставив "айдарівець" Володимир Правосудов.
— Солдати з бойових дій вертались на відпуск. Казали: ми правильні — знімай вже зараз. Ми їхали в окопи і знімали, — розповідає режисер Тарас Химич, 39 років. — Наше завдання — зробити історію зрозумілою і навчити примиренню. Зі спогадів я запам'ятав одну фразу: "Помсті немає кінця, хтось це має закінчити". І ще одну — від охоронця Шухевича: "Нема поганих націй, є погані представники кожного народу".
"Легіон" — п'ята документальна стрічка Тараса Химича. Фільм з'явився у вільному доступі в інтернеті. Його планують також перекласти англійською і поширити по всіх світових ресурсах.
2 
1
Коментарі