Площу Свободи в центрі Харкова з п"ятниці до неділі оточили біло-червоною стрічкою та міліцейським кордоном. Французький режисер 45-річний Крістіан Каріон знімає фільм про полковника КДБ Вєтрова. Його грає сербський режисер Емір Кустуріца, 52 роки, відомий за фільмами "Тато у відрядженні", "Андеґраунд", "Життя як диво".
Вєтров розчаровується в комуністичній ідеології і стає французьким шпигуном. Викривають його через побутове вбивство, коли він зарізав свою коханку. Її у фільмі грає литовка Інґеборґа Дапкунайте. У Харкові вона знялася в кількох сценах і першого ж дня поїхала з міста.
Фотографувати зйомки заборонено. Міліціонери проганяють усіх, хто наближається до огородженої зони. За нею — "Москва" початку 1980-х. На вході станції метро Університет вивіска "Беляево". На сходах туди-сюди ходять люди. А приміщення колишнього військового університету стало будівлею КДБ на Луб"янці. На вході висять радянські прапори, праворуч і ліворуч стоять зенітки. По площі — старі "жигулі", "москвичі" й "горбаті запорожці".
Про фільм, який знімають, цікавлюся в чоловіка з масовки. Він перевдягнений у стилі 1980-х.
— Не скажу — ми дали підписку про нерозголошення, — говорить.
— Щоб попасти до масовки, ще рік тому проходили кастинг. Ажіотаж був страшний: на одне місце претендувало 30 чоловік, — розповідає хлопець, що в масовій сцені втілює суворовця. — Нас тут близько ста. Видали всім папірці з номером, прізвищем та датою, коли треба приходити. Одягли в усе старе. Ще й пилом притрушували — щоб було, як у житті. І волосся зробили, як немите. А тих, хто ближче до камери, загримували.
За день зйомок людям із масовки платять по 100 грн і забезпечують триразовим харчуванням. Власникам старих авто дають іще на бензин.
— Це правда, що тут Кустуріца знімається? — запитую.
— Он він сидить у тіньочку, — показують на кремезного чоловіка під деревом.
— Увага, тиша на майданчику, знімаємо! — і головний герой іде сходами до будівлі університету.
— За Родіну! За Сталіна! — зривається в підлітків, що сидять на зенітках.
— Стоп! Хто вам сказав таке кричати? Ще один дубль! — гукає в мегафон помічник режисера.
Емір Кустуріца сідає у "волгу" і їде площею. Потім виходить і стрімко вбігає в приміщення університету-"Луб"янки".
— Ми вчора з ним навіть фотографувалися, — каже Олег, що також грає в масовці. — Він сам не проти. То кияни не пускають до нього.
— Це французький проект, — розповідає працівниця столичної фірми "Радіоактив глобал". — Ми допомагаємо організовувати зйомки в Україні. Уже зняли епізоди у Києві — навіть Хрещатик перекривали. Більше вам нічого не скажу, це заборонено. Коли почали знімати у Франції, журналістів було стільки, що заблокували роботу. Тоді Крістіан Каріон усіх вигнав і заборонив говорити про фільм.
Харків для зйомок вибрали, бо в центрі тут монументальна сталінська забудова. Та й центральну площу перекрити простіше, ніж у Москві й Києві.
Другого дня знімають сцену на лавочці біля університету. Полковник Вєтров "зливає" інформацію французькому зв"язковому. Його втілює 35-річний Ґійом Кане. В обід починається дощ, стає холодно. Аби зігрітися, Кустуріца ставить біля себе на столику карафку горілки й тарілку із солоними огірками.
Одягли в усе старе. Ще й пилом притрушували — щоб було, як у житті
— Кто шагает дружно в ряд? Пионерский наш отряд! — кругом пам"ятника Леніну з червоними кульками йде піонерський загін.
— Ну й французи. Не крокували наші піонери в 1980-х із гелієвими кульками, — дивуються в масовці.
Закінчити зйомки планують до кінця зими. Робочі назви стрічки — "Коридори", "Останній" та "Прощавай".
8 
35413
Коментарі