Онучка художника Миколи Глущенка Лариса має намір відсудити в України 50 дідових картин. Із 1977 року полотна зберігалися в державному архіві-музеї літератури та мистецтв. Тепер туди зачастили судові виконавці. Працівники музею картини не віддають і називають справу рейдерською.
— 48-річна Лариса Глущенко жодного разу не була на суді, — каже директор музею Леонід Скрипка, 57 років. — Останній раз вона заходила до нас 2001 року на сторічний ювілей свого діда. Тоді вирішила повернути "свою власність".
На столі лежить справа товщиною з "Війну і мир". Судова тяганина триває 2 роки.
— На перше засідання нас навіть не запрошували. Шевченківський суд був налаштований проти нас, — пояснює Скрипка.
— Музей вводив нас в оману, — каже адвокат Лариси Глущенко Ольга Піддубна, 37 років. — Говорили, що картини музею подаровані. Договір дарування показати відмовилися. Пред"явили договір передачі. Картини передавалися на зберігання, щоб уберегти їх для Лариси. Її батько зловживав алкоголем і наркотиками, виносив картини з дому.
За словами Леоніда Скрипки, в акті передачі про умови збереження не йдеться. А в суді фігурує тільки затемнена копія заповіту дружини Глущенка Марії. Вона виховувала Ларису. Син Глущенка дружив із синами партійних діячів Щербицького і Коротченка, пиячив.
— Так тепер можна буде пограбувати будь-який сільський чи містечковий музей, — каже Скрипка. — Тоді ніхто не складав актів дарування. Добровільно принесли і передали. Лариса жила з бабусею і знала це. Державний архів — не ломбард. Тимчасово передаються речі тільки для виставок. А кімнаті Глущенка вже 30 років.
У судовому позові колекцію з 50 картин оцінили в 329 тисяч гривень
Картини і речі Глущенка передали до музею через міністерство культури СРСР. Тут створили меморіальну кімнату — на другому поверсі приміщення відтворили майстерню Глущенка з його пензлями, палітрами, лежанкою, кавником. На мольберті стоїть картина "Польові квіти", яку Глущенко так і не дописав.
Лариса Глущенко хоче розмістити картини діда в новому музеї за адресою вул. Хрещатик, 25. Там у нього була майстерня. Адвокат музею-архіву Максим Мамась намагався туди потрапити. Застав лише двері на замку. Лариса живе у США. Кажуть, навіть працювала на бензоколонці. За словами адвоката, утримувати музей у робочому стані Лариса не має коштів.
У судовому позові колекцію з 50 картин оцінили в 329 тис. грн, але її реальна ціна від $2 млн. На інтернет-аукціонах картину Глущенка "Зима" продали за $110 тис., "Оголена в інтер"єрі" — за $95 тис., "Скелі в Гурзуфі" — за $12 тис. Ціни ростуть, бо Глущенко популярний серед колекціонерів. Його картини є в Адміністрації президента, Порошенко збирає його морські пейзажі. Глущенко написав від 5 до 10 тис. полотен. За життя свої роботи Глущенко продавав дорого. Просив 600 руб. Тоді це була зарплата заступника міністра.
Літературознавець Олександр Парніс, 72 роки, був кілька разів у майстерні Глущенка з його учнями:
— Одного разу Микола несподівано показав альбом акварелей Гітлера. Сказав: "Гітлер був непоганим художником. Але в нього такий примітивний реалістичний живопис...". Альбом забрали в ЦК, але згодом повернули. Доля його невідома. Глущенко отримав збірку репродукцій на прийомі в посольстві на знак пошани від німецького фюрера. Газети брешуть, що Глущенко вчив Гітлера малювати. Це смішно. Гітлеру було в кого вчитися.
4 
35413
Коментарі