Ікони на річковому камені малює львівський іконописець 35-річний Ігор Юрій. Минулої неділі він відкрив виставку таких робіт в Українському католицькому університеті у Львові. Тут працює іконописна школа. До Юрія долучилися 40 художників.
— Насправді це відродження традиції, якій дві тисячі років. Адже перші християни малювали ікони в печерах Риму — на стінах або на камені. І саме вони збереглися донині. Камінь бачив створення світу і буде до його кінця. Служить прекрасним матеріалом для малювання. Його так само ґрунтуємо і наносимо фарби та лак.
Про виставку повідомили афішами у церквах. Львів'янам, які прийшли подивитися, Ігор зробив подарунки — невеликі ікони. За розміром — від товщини мізинця і до таких, що ледь поміщаються у долоню. За вагою деякі сягають кілька кілограмів. Священик на місці освятив їх.
— Зазвичай ікону малюю кілька днів. А ці маленькі — по кілька у день. Це просто образи на камені. Вони стануть прекрасним оберегом на робочому столі, в офісі, не займають багато місця. А несуть ту ж саму цінність.
На багатьох каменях художник зробив надрізи болгаркою. У них можна розмістити молитви, прохання до Бога. Або діти можуть ставити туди листи до Святого Миколая.
— Це щось схоже до Стіни плачу в Єрусалимі, де молитви залишають на камені, — продовжує митець. — Така ікона — вічна. Адже камінь не знає віку. А ці лак і фарби розраховані на три тисячі років. Вони з металом.
По каміння художник двічі їздив у Карпати. Першу партію, що привіз до Львова власним автомобілем, розібрали колеги-іконописці. Довелося їхати знов.
— Напхав кілька міхів у машину — під сидіння, у багажник. Надірвав спину і кілька днів не міг із ліжка встати. Це не проста робота. Із собою нікого не беру. Адже треба кожен камінець узяти в руки, уявити, який сюжет на нього можна накласти. Це були гумаки, водоспади і багато часу, — додає Ігор Юрій.
Роботами з виставки зацікавилися покупці. Художники оцінюють такі ікони від 200 до 2 тис. грн.
2 
35413
Коментарі