— Пропустіть, я — пенсіонерка, — львів'янка 60-річна Галина Олексіївна намагається пройти без квитка до Палацу Потоцьких. 15 вересня тут відкрився 23-й Форум видавців. Це найбільший книжковий ярмарок в Україні. Охоронець вимагає посвідчення. Для пенсіонерів вхід вільний. — Я його ще не встигла забрати. Ви паспорт подивіться. Бачите, рік народження 1956-й.
Жінку не пропускають. Але через 15 хв. вона вже ходить між рядами з книжками.
На другому поверсі Палацу мистецтв чути вибух — лопнула надувна кулька. 25-річний Максим Онисько у військовій формі з шевроном учасника АТО здригається від звуку.
— Три місяці, як удома, а все не можу бути в натовпі, — каже. — На Форум пішов у перший день зранку, коли найменше відвідувачів. Слідкую за літературними новинками. Зібрав колекцію книжок Юрія Винничука, тепер Кокотюхою зацікавився. Чув, у кінопалаці "Копернік" має бути зустріч із польським фотожурналістом Мареком Огдовським. Він про Донбас мав говорити. Цікаво послухати людину, яка бачить усе збоку. Купив квиток, прийшов, а Марека нема. Кажуть, захворів — на Форум не приїхав. З Антіном Мухарським познайомився — прикольний такий. Раніше його тільки по телевізору бачив.
У п'ятницю, 16 вересня, на вулиці між стендами ходить голова Меджлісу кримськотатарського народу 59-річний Рефат Чубаров. Роздивляється дитячу літературу.
— Дуже мало встигаю читати. Якщо побачу щось з історії Криму або хоча б з історії Південної України, то обов'язково куплю. Зараз триває осмислення нами історії, яку ми нібито знаємо, але бачимо очима російської історіографії, — зупиняється. — З кожним роком на Форумі все менше літератури на кримську тематику. Народ звикає, що це вже — не Україна. Із кримських письменників приїхав Олекса Гайваровський, дитячі автори. На літературу не пошкодую 1200 гривень.
Письменники й видавці брати 49-річні Дмитро та Віталій Капранови розмістили свої книжки поза Форумом. Біля них скупчилися четверо людей. Двоє купують новий роман "Забудь-річка". Просять автограф.
— Із кожним роком Форум погіршується. Організатори одночасно беруть гроші з бюджету, з видавців і з читачів. Я хотів би так навчитися, — сміється Віталій Капранов. — 30 гривень за вхід — забагато. На захід іде сім'я — троє людей. 90 гривень віддай — а це вже книжка. Поменшало відвідувачів, менше видавців, менше купують. Наша локація на зеленому "Запорожці" багато років була на подвір'ї. Але організатори вирішили — за те, що стоїш не під дахом, теж треба платити. Приїхали без "Запорожця". Щоб його привезти, потрібні кошти. Їх ми віддали організаторам — 5 тисяч гривень. Форум перетворився на базар. Усередині місце коштує від 4 до 12 тисяч гривень. Така жаба може задавити весь Форум. Що тепер маємо? Цокольний поверх вільний. Намети стояли — не можна було пройти, тепер вільненько. На першому поверсі були 300 стендів, залишився один. Письменникам раніше платили за дорогу та проживання. Тепер нічого не платять. Усі кошти пішли на фінських і словенських літераторів, яких ніхто не знає.
Журналісти Віталій Жежера і Ольга Гембік 16 вересня у бібліотеці ім. Лесі Українки представили збірку колонок "Відкладене літо/Жінкам ніззя", що публікувалися протягом 2011–2016 років у "Газеті по-українськи".
— Презентація вийшла доволі бурхливою. Ми з Олею Гембік читали по черзі. Тексти для книжки відбирав навмання. Їх було десь 150, а довелося залишити менше 100. Сьогодні підписав пару десятків примірників, тож певний інтерес до книжки на Форумі є. Читачі запропонували зробити аудіоверсію збірки. Думаю, ідея непогана, — каже Віталій Жежера, 62 роки.
Книжка "Відкладене літо/Жінкам ніззя" вийшла у видавництві "Нора-Друк". Коштує 45 грн.
Мистецтвознавець 62-річний Лев Скоп із міста Дрогобич на Львівщині поспішає на Форум.
— Найбільші черги стоять до Оксани Забужко. Хочу, щоби така ж слава спіткала Галину Пагутяк (автор романів "Слуги з Добролипня", "Книгоноші з Королівства". — ГПУ). Хороша письменниця. Але треба вкластися в рекламу. Ім'я варто довго розкручувати. Забужко почала зі скандальної книжки "Польові дослідження українського сексу". Відтоді на плаву, — каже Лев Скоп. — На Форумі нічого не купив. По-перше, не маю, де книжки складати. На моїх полицях стоять Стефаник, Жадан, Подерв'янський. Їх періодично перечитую.
Редактор вінницького видавництва "Нова книга" 34-річний Сергій Мазур кривиться від сигаретного диму. Біля входу в Палац мистецтв курить охоронець.
— Цього року помітно поменшало відвідувачів, — каже Сергій. — Про купівельну спроможність узагалі мовчу. Менше публічних осіб. Крім Юлії Тимошенко та одного міністра, більше нікого й не бачили. Наша цільова аудиторія — студенти. Купують мінімум, без якого неможливо жити, — показує атлас за 680 грн. — Це найдорожча книжка видавництва. Не продали жодної. Зараз популярні електронні.
Прибуток українських видавців — від 5 до 10 відсотків вартості видання. Не можемо профінансувати всі проекти, з якими до нас звертаються. Раніше рішення ухвалювали інтуїтивно. Тепер робимо опитування, обдзвони, але вони не зовсім точні. Людина каже, що їй книжка подобається, вона її купить. Доходить справа до купівлі — вибачте. Тому видавничий план на 2016 рік не виконаний навіть наполовину.
23-й Форум видавців тривав із 15 по 18 вересня. На подвір'ї Палацу Потоцьких, у Палаці мистецтв, в інших будівлях історичного центру Львова провели 1259 літературних акцій — презентацій книжок, зустрічей письменників із читачами, публічних читань. 996 учасників Форуму приїхали з 28 країн. Серед них Томас Венцлова — один зі засновників Литовської Гельсинської групи, француз Фредерік Беґбедер, номінант на Нобелівську премію Ілля Камінський із США.
1 
1
Коментарі