"У Франції говорили, що такі скульптури до України ввозити не можна. Тут, мовляв, нестабільна політична ситуація, економічна криза, і взагалі, що у нас от-от почнеться війна", — каже директор столичного Українського дому 36-річна Наталія Заболотна.
5 жовтня вона відкрила Великий антикварний салон у Києві. На ньому виставлено скульптури Сальвадора Далі, Огюста Родена, Франсуа Помпона, Бенатова-старшого та Олександри Екстер. — Але директор французького ливарного дому "Вальзуані" — Леонардо Бенатов — справжній джентльмен. Він погодився показати українцям 20 робіт із їхньої колекції.
В Український дім скульптури привезли за два дні до відкриття виставки.
— Машина не могла заїхати на територію, тому їх "заносив" кран, — розповідає Наталія Заболотна. — Машини, які тоді проїжджали повз, безперестанку сигналили. Так висловлювали своє захоплення.
Загальна вага скульптур — 10,5 т. Транспортування оплатив бізнесмен Ігор Воронов, 42 роки. Його компанія "Кредо-Класік" застрахувала фігури на 18 млн євро.
— Ми маємо повернути ці роботи до Нового року. Хочемо показати їх у Львові, Одесі й Харкові. Але ще не знаємо, чи Бенатов погодиться. У моїй колекції є 21 скульптура Родена. На всіх — тавро ливарного дому "Вальзуані", — каже Воронов.
Ливарну фабрику засновали 1899-го. Після смерті Вальзуані його родина продала підприємство Даніелю Віндельштайму. А той — батьку Леонардо Бенатова.
— Мій батько виїхав із Росії на початку 1920-х, — розказує Бенатов французькою. — Поїхав вчитися у Францію і залишився там. Відмовився від прізвища Аргутінський-Долгорукий і взяв Бенатов. Був одружений із донькою російського художника Філіппа Малявіна, товаришував із Малевичем, Кандинським. Перепродував полотна Делакруа, Моне. Це був його перший бізнес.
На виставці показують чотири роботи Сальвадора Далі. "Мінотавр" — це фігура жінки з обличчям козла. З її живота вилазить скорпіон. Решта — скульптури жінок із шухлядами, які стирчать із грудей, живота, стегон і колін.
— З Далі я познайомився 1977 року, коли помер мій батько, — продовжує Бенатов. — Якось домовилися з ним зустрітися в кафе. Я зайшов, а він їсть сухарі. Думав, у нього немає грошей. А він говорить, що дуже їх любить. У нього був секретар, який вирішував усі фінансові питання. Далі міг сказати: я хочу за цю картину мільйон. Йому платили такі гроші, бо сперечатися з ним ніхто не міг.
На другому поверсі Українського дому представлені українські галереї та приватні колекціонери. Бізнесмен Олександр Ємельянов із Кременчука на Полтавщині показує 15 робіт зі своєї колекції.
— Почав колекціонувати з 9 років, — розповідає. — Потай збирав гроші, купував полотна місцевих художників. Мені подобаються голландські митці, у них витончений живопис. А оце недавно придбав картину чеського художника Іосифа Лукота, — показує полотно. На ньому чоловік грає на гітарі для двох жінок.
До стенду київської галереї "ІнтерАртСервіс" підходить 67-річна Віра Ведмідь. За п"ять старих пошарпаних листівок із зображеннями котів дає 360 грн.
— Ну вы мне скидку делайте, как постоянному покупателю, — каже директору галереї Сергієві Сурніну. Він скидає 40 грн. — Я живу в Іспанії. Створила музей "Кицьчин дім". Збираю все, що пов"язано з котами — листівки, картини, скульптури. Маю понад вісім тисяч експонатів. Приїхала на салон, щоб поповнити колекцію.
Виставка в Українському домі триватиме до 17 жовтня. Квиток на неї коштує 50 грн. Для пільговиків — 25.
Сальвадор Далі виходив на вулицю у скафандрі
Іспанський сюрреаліст Сальвадор Далі називав себе "генієм". Говорив про себе у третій особі: "Далі малює", "Далі думає", "Далі стверджує". До своїх костюмів чіпляв дзвіночки, одягав подібну на віник перуку. Капелюха прикрашав тухлим оселедцем, а якось вийшов на вулицю у скафандрі. У "роллс-ройс" Далі насипав гору капусти, а в номері люкс паризького готелю тримав на балконі кіз. Носив довгі закручені вуса. Фарбував їх блакитною фарбою і називав антенами для сприйняття мистецтва.
Сальвадор був одружений із росіянкою Оленою Дьяковою. У Парижі вона обрала собі ім"я Ґала. На одній із картин Далі намалював Христофора Колумба. Той несе стяг із портретом Ґали, на ньому напис: "Я люблю Ґалу більше, ніж матір, ніж батька, ніж Пікассо і навіть більше, ніж гроші".
1969-го художник створив логотип для іспанської марки льодяників "Чупа-чупс".
Помер 1989-го, на 85-му році життя. Похований у підлозі свого "Театру-музею" у місті Фігерас.
Олександра Екстер народилася у польському місті Бялосток 1882-го. 4-річною з батьками переїхала до Києва. Співпрацювала з Московським ательє мод, створювала парадну форму для солдат Червоної армії. 1933-го поїхала у відрядження до Італії, назад не повернулася. Її називають російсько-французькою авангардисткою. Померла 67-річною. На аукціонах за роботи Екстер платять по кілька мільйонів доларів.
Огюст Роден — засновник імпресіонізму у скульптурі. Його першу роботу "Чоловік зі зламаним носом" засудили на Паризькому салоні, бо вона порушувала канони краси. 29 років Роден працював над скульптурою "Ворота пекла".
Народився 12 листопада 1840 року в Парижі, помер 17 листопада 1917-го у своєму заміському будинку.
Франсуа Помпон любив робити фігурки тварин. Його скульптура білого ведмедя стоїть на вході до першого міського парку в Парижі. Найбільше скульптур Помпона зберігається у французькому місті Діжон, де він народився 1855 року. Помер — 1933-го.
2 
1
Коментарі