"Якщо буде війна — ми переможемо"

Новий роман "Таінствєнний амбал" 61-річний Лесь Подерв'янський пише від руки. Комп'ютером не користується.

— Роман про пошуки істини. Він дуже серйозний, але там багато внутрішнього стьобу. Кілька придурків піддаються спокусам і врешті знаходять істину. У героях ті, хто мене знають, можуть угадати друзів мого дитинства. Але не точно, бо це образи змікшовані. У хорошому романі мають бути три речі. По-перше, сюжет — це скелет. М'ясо — це художній текст, який читати просто смачно. По-третє, ти маєш сказати людям щось, чого вони ще не знали. Без цього не варто братися за перо. Усі ці три складові я намагаюся впихнути в свій роман, через що й страждаю.

— Якщо письменник не є пророком, то на фіга він узагалі потрібен? Коли щось пишеш, ти напевно контактуєш із якимись вищими силами. Інакше не варто писати. Ще два чи три роки тому бачив, що накриються мідним тазом Яник і все це. Бо коли вони прийшли до влади, не було й шпаринки без них. А так не буває. Світ існує в рівновазі чорного і білого, вологого і сухого, інь і янь. Коли тільки щось одне — це призводить до смерті. Росію ми також подолаємо. Вони насправді слабші за нас, просто більші. Якщо буде війна — ми переможемо, і якщо не буде — теж.

Поняття "Майдан" Подерв'янський пропонує вписати в Конституцію.

— Коли збирається певна кількість народу, яку ми умовно називаємо "дох… я", вони мають право викликати весь уряд на Майдан. Щоб той, як це було на Запорозькій Січі, відзвітував за все зроблене лайно. Якщо визначити якесь чітке число, наприклад, 500 тисяч, — це будуть точно маніпуляції. Знайдуться чуваки, які скажуть: "Були не 500, а 499". А "дох… я" — це абсолютно точна кількість, щодо якої людина ніколи не помилиться. Усі, хто були на Майдані в ці дні, знають, що це таке.

Також Лесь Подерв'янський розповідає, що написав лібрето до рок-опери "Звірі". У ній Ведмідь, Білочка, Зайчик і Котик рятують світ від фашистів. За сюжетом, Сталін звелів звірям арештувати Гітлера і привезти до Москви. Вони виконали наказ.