Серіал, як завжди, перервався на найцікавішому місці. Блок реклами, доповнений ще й передвиборними роликами-"страшилками", затягнувся. "Ну, і Бог із ним, із серіалом! А ось новини подивитися все-таки варто було б...", — промайнула думка, хоч мозок уже почав був відключатися...
— Добрий вечір! В ефірі програма "Час", — бадьорий чоловічий голос, що лунав зі старого "Філіпса", змусив здригнутися. — Завтра, 18 грудня 2019 року, за розпорядженням уряду на терміновий ремонт зупиняються другий, третій і четвертий енергоблоки Запорізької АЕС. Радіаційний фон на всіх об"єктах залишається в межах норми. Президент України Віктор Янукович доручив главі уряду Юлії Тимошенко знайти фінансування на проведення ремонтних робіт і в триденний термін підготувати пропозиції із запобігання перебоям з електроенергією на підприємствах східної і центральної частин країни. Сьогодні з 23.00 тимчасово поновиться віялове відключення електроенергії...
Далі диктора вже ніхто не слухав.
— Зрозуміло, знову, значить, "ремонт". Довели країну до ручки! Це ж треба було все по другому колу приватизувати, щоби почався такий бардак! Крим віддали, Схід ось-ось сам від"єднається. А цим байдуже — тепер за атомні станції взялися. Останнє, що ще не вкрали, — з досадою сказала Галка. — Слухай, давай холодильник вимикати. Згорить же, як минулого разу, коли так само щось "ремонтували". Півзарплати за ремонт віддала, без чобіт тепер на зиму залишилася, — подруга важко піднялася з просілого кухонного диванчика. — То що, допоможеш продукти на балкон перенести?
— Звичайно, — з готовністю відгукнулась я і кинулася до старого Гальчиного холодильника. — Галю, а часто відключають електрику?
— Ти що, Віро, з неба впала? Та в тебе самої п"ять разів на тиждень вечорами світла немає — і ти ще підсміюєшся! Забула, як недавно скаржилася, що вже сили нема на десятий поверх пішки з сумками ходити?! До речі, твій нарешті знайшов роботу?
— А хіба Сашко безробітний? — холонучи з жаху від думки, що сім"я втратила головне джерело прибутку, обережно запитала я.
— Тобі, ясна річ, видніше, але ти вже другий рік як із пошуками роботи для нього всім проходу не даєш, — сварливо забубоніла Галка. І раптом стурбовано підвела голову: — Вір, ти часом не захворіла?
...Я здригнулася й розплющила очі. На екрані телевізора пливли сіро-чорні кадри ролика однієї з провідних політичних сил. "Слава Богу, це сон", — із полегшенням усміхнулася я. Повіки знову заплющилися, ніби самі собою. В ефірі тривала політична реклама.
Пробачити собі не можу, що 2010-го, дурепа, за неї голосувала, та ще й чоловіка вмовила!
— ...Епідемія гонконгівського грипу N1H25 починає відступати. Про це заявила сьогодні президент України Юлія Володимирівна Тимошенко. Проте глава держави вважає, що надзвичайний стан у чотирьох західних областях країни, щоб уникнути поширення захворювання, необхідно продовжити ще на два тижні, до 31 грудня 2019 року, — бадьоро розповідав у кухоньці, обклеєній старими дешевими шпалерами, Галчин телевізор.
— Ну так, грип, аякже, — гріючи руки від надщербленої чашки з гарячим чаєм, сердито сказала подруга. І пошепки продовжила: — Миколі мому вчора друг, полковник внутрішніх військ, по секрету розповів: не грип у Львові, а мітинги протесту. Розганяли Січові стрільці, й не тільки водометами. Багато поранених. Є вбиті. Навіть діти, — Галка шморгнула. — Докотилося аж до Ужгорода. Але й там розігнали. А тепер, бач, карантин. Думаєш, навіщо до нас минулого тижня елітну дивізію з Коломиї перекинули? Я ж, знаєш, наполовину росіянка. Тепер ось думаю: може, треба було 2011-го, доки Харків і Луганськ Росії не віддали, купити там хоч якусь квартирку? Ми ж тут третій сорт...
І вона тільки сумно махнула рукою.
— Ось, дивись-дивись, знову вона в новій сукні! — кивнула подруга на екран, де приязно всміхалася і вітала якогось чергового лідера якоїсь країни вже старша, але така ж елегантна Юлія Володимирівна. — Пробачити собі не можу, що 2010-го, дурепа, за неї голосувала, та ще й чоловіка вмовила! Половину України Путіну, вважай, задарма віддала, іншу — на колонію перетворила, і далі красується!
Та цієї миті Тимошенко раптом відвела очі від свого візаві й без усмішки, якось особливо пильно подивилася просто на нас із Галкою з екрана старенького телевізора. Ми завмерли, відразу згадавши, що навіть у стін є вуха. Добалакалися!..
— Мамо, ти чого кричиш? Немає тут ніякої Юлії Володимирівни, гей, — син торсав мене за плече. — Та й узагалі, нащо тобі цей фільм? Іди краще спати.
— Ні-ні, дорогий! Я хочу додивитися, — страх, викликаний моторошним сновидінням, поступався місцем блаженній знемозі. І вже розуміючи, що це було лише продовження жаху (насниться ж таке, справді, та ще й багатосерійне!), я й далі лежала на дивані, заплющивши очі. По телевізору все ще показували рекламний блок...
— Сьогодні, 17 грудня 2019 року, підписано договір про чергову поставку в Малайзію українських корветів сьомого покоління. На світовому продовольчому форумі в Мельбурні новий сорт української пшениці "Миронівська-818" удостоєно платинового знака якості. Завтра в Дніпропетровську відбудеться урочистий запуск другої лінії метрополітену. В її відкритті візьме участь президент України Арсеній Яценюк, — перелічував теми випуску новин теледиктор. Галка поралася біля плити і весело щебетала, час від часу позираючи на мене:
— Я зважилася! Навесні будемо забирати перегородку, — махнула рукою в бік кухонної стіни. — Пожертвуємо однією кімнатою, зате як тут стане просторо! Відразу і кухня, і їдальня, й вітальня, — подруга, здавалося, вже бачила новий інтер"єр.
— Це що, розширення за рахунок Наталчиної спальні? — здивувалась я.
— Ну так. Їм з Олегом від заводу — як перспективним молодим фахівцям — службове житло дали. Півбудинку з усіма зручностями! 10 років — і він їхній власний. Знаєш, я вже все підрахувала: грошей не тільки на ремонт вистачить, ще й на відпустку залишиться! Ми з Миколою цього року на тиждень на Шацькі озера махнути плануємо. Удвох, — із мрійливою усмішкою ділилася планами Галка.
— Щаслива ти! — у відповідь усміхнулась я. І прокинулася.
На календарі був грудень 2009-го. І вибір майбутнього чекав нас попереду.
3 
1
Коментарі