Недільного дня на цвинтар у районі Хлібокомбінату міста Тальне з"їжджаються після восьмої ранку.
— До обіду ходило кілька конфесій. Зараз між собою не сваряться. А раніше, кажуть, бувало доходило й до рукоприкладства, — розповідає 19-річний Віталій Шуляк. — Після півдня почали розходитися, деякі обідали на цвинтарі.
У селі Макіївка Смілянського району поминальний день теж у неділю. Цвинтар розташований під лісом. По одну сторону дороги розміщене старе кладовище. За ним розрівняна територія ще старішого, нині засіяного пшеницею. Священик обходить його й освячує. Там поховані жертви Голодомору. Новий цвинтар села закладено по довжині двох старих. Неподалік дороги продають свічки. Люди кладуть на могилки солодощі й паски. Після 11.00 починають розходитися.
У сусідньому селі Самгородок поминальні дні перенесли на понеділок, щоб люди змогли побувати в обох селах.
Раніше в Самгородку обідали на колишньому цвинтарі. Нині йдуть до рідні додому.
4 травня опівдні на цвинтарі села Хутір-Хмільна Канівщини кладовище обходить місцевий священик. Жінки співають псалмів. Попереду несуть хорогви. Опісля люди обідають. Діти з торбинами збирають солодощі з могил.
— Все не собірай, — говорить хлопчик молодшому товаришеві. — Мама казали, щоб брав по одній конфеті. Чув? Бо не пустять більше.
Коментарі