Черкаска Ілона Шитик, 23 роки, що зникла минулого року в Німеччині, виставила в інтернеті відеозвернення до програми "Жди меня", через яку її розшукують батьки. Запевняє, що надана про її зникнення інформація неправдива.
Запис розпочинається заставкою зі слів "життя", "чесність", "прощення", "повага", "довіра". Жінка з короткою зачіскою, у чорній блузці.
— Моя мати не захотіла слухати про те, що в мене всередині. Гроші, кар'єра, статус у суспільстві для неї важливіші. Коли мені було 15 років, вона пошила шкіряну коротку спідницю. Казала, якщо в тебе красиві ноги, ти знайдеш собі достойного чоловіка. Це була її мрія. Я носила прозорі майки і короткі спідниці з її благословіння. На мене всі дивилися, і я від цього страждала, — розповідає.
На тлі світлої стіни Ілона зачитує уривки з промови матері на програмі. Коротко відповідає.
— Моя мати хоче розвивати із себе жертву, щоб її жаліли. І якщо я вернуся до неї, вона не буде мене любити. То навіщо мені повертатися туди, де мені було погано? Вона вже вимучила мене своїм ниттям. І те, що в програмі "Жди меня" вона плаче, є театром. "Це була чужа людина. Зомбована і під контролем". — Ілона зачитує і показує кілька аркушів тексту з програми. — Якщо це так, тоді не чіпайте мене, залиште жити. Зараз у мене ясний розум.
2008 року Ілона поїхала на навчання до Технічного університету в місто Брауншвейг. Жила в гуртожитку. Із батьками щодня спілкувалася через скайп. Розповідала, що практику проходить у престижній фірмі, де її мали згодом взяти на роботу. Із літа 2009-го Ілона все рідше виходила на зв'язок із батьками і друзями.
— Між нами ніколи не було секретів, а торік у березні вона раптом попросила дати тайм-аут, — згадує 45-річна Надія Шитик. — Говорила з якоїсь дивної кімнати, наче лікарняної палати. Це була вже не наша Ілона, бо завжди була акуратна, а тут без макіяжу, в якійсь чорній блузці. На питання, де вона, відповіла: "Яка різниця?". Недоброзичливо заявила, що починає нове життя.
Ілона перестала спілкуватися із друзями та зникла, не забравши документ про практику на фірмі. Про все це Надія Шитик розповіла в передачі "Жди меня". Згодом на сайт програми написав чоловік, що бачив Ілону в квартирі його доньки. Опісля вона знову зникла. Шитикам допомагає приватний детектив із Москви Володимир Дьомін. Він вважає, що дівчина потрапила під вплив кримінальної організації, що зареєстрована як громадська або релігійна.
— Шахраї не лише розлучають із рідними, а роблять їх ворогами. Мовляв, від них усі неприємності. Завербованих використовують як безкоштовну робочу силу, для махінацій із кредитами й нерухомістю, — каже Дьомін.
"Казала, щоб одружився"
22-річного уманця Максима міліціонери знайшли в Херсоні. Чоловік пішов із дому 8 липня. Сказав, що переїхав на квартиру, і зник. Про це заявили, коли він не вийшов на роботу.
— Вихідних там немає, от директор і прийшов. Я не знала, що казати. Злякалася, де дівся онук, місця собі не знаходила. Додзвонитися не могла, мабуть, номер поміняв. Через три дні пішла в міліцію, — розповідає Алла Петришина, 72 роки. Вона виховувала онука.
Не розуміє, чому пішов від неї. Чекає, що повернеться.
— Я старалася для нього, він же моя кровинка. Казала, щоб одружився. Дівчинку до нас привів — жити є де. Мені його не хватає.
Коментарі