Бюджет-2015. Проблеми відповідальності

Шантаж, погрози та істерики вже стали фірмовим стилем камікадзе всеукраїнського масштабу Арсенія Петровича Яценюка. Внісши у вівторок проект бюджету в сесійну залу Верховної Ради України КуляВлоб почав кричати про необхідність довіри та можливу свою відставку. Коли депутати почали доволі фахово звертати увагу про не можливість прийняти бюджет за тиждень, Прем'єр натякнув, що їх позиція не державницька і саме на них тепер лежить відповідальність за не прийняття головного бюджетного документу країни.

Але давайте все ж таки розберемося, і спробуємо дати відповідь, на питання, яке турбує наше суспільство останні півтора століття: "Хто винен"?
Згідно Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. Не пізніше ніж 20 вересня після подання Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради України міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Тобто тільки на ознайомлення із проектом бюджету дається 5 днів, а не 24 години, які запропоновані Кабміном.

Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет України не пізніше 6 жовтня року, який передує плановому, проект закону про Державний бюджет України розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради України.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 20 жовтня, який передує плановому, спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України розглядає пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України і готує Висновки та пропозиції до нього, а також таблиці пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, які пропонується підтримати чи відхилити, і приймає з цього приводу відповідне рішення.
Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України, а також таблиці пропозицій апаратом Верховної Ради України розповсюджуються серед народних депутатів України не пізніше ніж за два дні до розгляду проекту закону у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Народним депутатам України у вівторок не був розданий.

Верховна Рада України приймає проект закону про Державний бюджет України у першому читанні не пізніше 25 жовтня року, що передує плановому.
Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні Кабінет Міністрів України у двотижневий термін готує і подає не пізніше 8 листопада року, що передує плановому, проект закону про Державний бюджет України, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України, і порівняльну таблицю стосовно їх урахування з вмотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицій.
Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає насамперед затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний бюджет України, поданого Кабінетом Міністрів України на друге читання, яке завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету доопрацьовує проект закону про Державний бюджет України та вносить його на розгляд Верховної Ради України у третьому читанні не пізніше 25 листопада року, що передує плановому.

Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.

Відповідно робота по прийняттю бюджету на наступний рік має тривати 75 діб, а не запропоновані паном Яценюком 5 діб.
Відповідно Кабінет Міністрів України на чолі з головним камікадзе України повністю завалив підготовку бюджету порушивши всі імовірні терміни його підготовки, а потім вирішив перекласти відповідальність "не державницьких" депутатів. Не оцінюючи таку поведінку з моральної точки зору хочеться зауважити, що така поведінка окрім безвідповідальності, непрофесійності, боягузості свідчить про те, що Арсеній Петрович так і не може звикнути або зрозуміти, що він Прем'єр-міністр країни, головним завданням якого є не гуляння по ток-шоу, а щоденна тяжка робота на благо України.