Пенсійна реформа – 2. Перспективи та ризики

Те, про що так давно говорили батьки революції нарешті сталося. Держава добралась до "елітних пенсіонерів" з метою налагодження соціальної справедливості та збалансування бюджету Пенсійного фонду України. Погана лише те, що, як завжди, соціально незахищенні верстви населення постраждають все одно більше.Відтак проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення (№2212 від 23.02.2015р.) пропонується особам у період роботи на посадах, які дають право на призначення спеціальних пенсій (народні депутати, державні службовці та прирівняні до них особи, судді, прокурори та інші), пенсії, призначені відповідно до чинного законодавства України, не виплачувати. До категорії "інші" як це не дивно не віднесені працівники МВС, що з одного боку виправдано, адже всі хто мають право на таку пенсію із вірогідністю 99,9% полишать лави правоохоронців, а замінити їх банально немає ким, з іншого – переобтяже і до того дірявий баланс ПФУ.

Загалом така ініціатива має двоякий характер, але несе в собі більше позитива аніж негатива. Адже пенсія – це та виплата, на яку людина, грубо кажучи, наробила, постійно сплачуючи пенсійні платежі та все життя працюючи на благо держави. З іншого боку у ситуації дефіциту бюджету ПФУ, не залишається іншого виходу, як позбавити таких виплат тих хто і так працює і може себе забезпечити. Єдине до другого читання слід було б доробити положення, які стосуються державних службовців та прирівняних до них осіб у сільській місцевості, або тих хто мають невеликий ранг, адже саме за рахунок сумування зарплати та пенсії вони могли достойно існувати.

У той же час, як то зазвичай буває разом із невеликим позитивом Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" несе ряд доволі суперечливих положень, які не враховують соціально-політичні наслідки для українського суспільства.

Так пропонується:
1) Поетапне підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок та збільшення страхового стажу для осіб, які мають право на пільгову пенсію.
2) Поетапне підвищення на 5 років страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років.
Підпадають наступні категорії осіб:
– працівники шахт;
– працівники чорної та кольорової металургії,
– працівники хімічного виробництва;
– працівники хімічно-фармацевтичного виробництва;
– працівники трубопрокату;
– працівники виробництва метизів, коксопродуктів та вибухових продуктів;
– спеціалісти підземних робіт із будівництва та капітального ремонту метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд;
– працівники добування нафти, газу, газового конденсату та сланцю;
– рентгенологи;
– працівники виробництва електричних машин і апаратури;
– працівники виробництва устаткування радіо, телебачення та зв'язку;
– працівники виробництв скла та виробів зі скла, штучних або синтетичних волокон, целюлози, паперу, картону;
– працівники поліграфії;
– машиністи електрополітену;
– диспетчери, диспетчери-інструктори, старші диспетчери, керівники польотів;
– працівники льотного і льотно-випробного складу;
– бортпровідники;
– працівники атомної енергетики;
– працівники, що здійснюють роботи із радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм;
– водолази;
– газозварювальними;
– трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

– жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;
– жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;
– робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах;
– жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей;
– водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв;
– робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах;
– працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;
– механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах;
– плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості;
– працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення;
– спортсмени – заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу – члени збірних команд;
– артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів;
3) Пенсії пенсіонерам, що працюють, виплачувати у розмірі 85 відсотків, але не менше розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.
4) Скасування обов'язкової виплати пенсії без урахування їх доходів особам, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи.
Обмеження розміру пенсії працюючим пенсіонерам та позбавлення такого широкого кола осіб, не може не спровокувати ускладнення соціально-політичної ситуації в Україні. Мітинги незадоволених стануть нормальним явищем. Навряд чи мітинги переростуть у повномасштабний соціальний вибух, але авторитет влади зазнає значного удару.

Що ж до скасування обов'язкової виплати пенсії без урахування їх доходів особам, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, то я вважаю, що це є доволі неетичним по відношенню до тих людей, які ціною власного здоров'я захищали весь світ від радіації. Сподіваюсь, що до другого читання до законопроекту будуть внесені зміни і його дія не буде поширюватись хоча б на безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наразі держава проводить такий собі розмін: стабілізація бюджету ПФУ в обмін на відносну стабільність. Для того, щоб втримати ситуацію під контролем влада, як завжди використає тези нашого східного сусіда, а саме: "хто критикує владу, той агент ворожої розвідки", "не можна критикувати владу під час війни", "всі мають затягнути пояси, бо країна знаходиться у стані війни, та й ще реформи проводить", ну і звичайно: "Так сказав МВФ".

Ці реформи з одного боку є необхідністю при будівництві капіталістичного устрою на західний лад. А саме такий курс Банкової відчувається із приходом до влади Порошенка. Але враховуючи, те, що зараз ця реформа найболючіше вдарить по найбіднішим верствам населення в умовах карколомної інфляції та зубожіння населення, державі необхідно якнайшвидше розробити механізми соціального захисту цих верств. Держава має сама собі відповісти на питання, як вчитель, який отримує 2200грн., віддаючи за комунальну плату мінімум чверть цих грошей, та маючи ще когось на утриманні зможе прожити на ці гроші.

І проблема Уряду не в тому, що він повністю скорочує "соціалку", а в тому, що він не пропонуює шляхів захисту тих, хто ще вчора залежав від держави повністю. Держава має змінити вектор реформ, відійшовши від вектору "на чому б з економити", та перейти до вектору "як би більше грошей залучити до держави". І поки ці вектори не поміняються місцями позитивних зрушень в Україні годі чекати. Але є віра, що "Уряд камікадзе" скоро зрозуміє, що мета камікадзе вмерти за Батьківщину, а не з Батьківщиною і почне проводити реформи також в секторі залучення інвестицій, без яких нашій країні нічого окрім дефолта не світить.