Дощ

Запала тиша серед буйних трав,

Завмерло навіть на деревах листя

І перший дощ на спраглу землю впав -

Сріблястих крапель порване намисто.

Грім прокотився по верхівці лісу,

Сипнуло небо грозовим дощем

І враз холодна, крижана завіса

Закутала мене своїм плащем

Я йшов вчора тобою ще коханий,

Сьогодні вже покинутий - один.

Цей дощ для трав не був такий бажаний,

Як я бажав повернення годин,

Проведених у радості с тобою,

Я вчора був такий сліпий іще,

Все те, що називали ми любов'ю,

Мов сажа, змиєтьсяя сьогоднішнім дощем...