Союзники України намагаються узгодити план конфіскації $300 млрд заморожених російських активів до другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
США запропонували робочим групам G7 вивчити можливі шляхи конфіскації. Про це пише Financial Times.
Поки що, жодних рішень щодо цього питання не прийнято, дискусії у європейських столицях тривають. Однак, видання наголошує, що прискорення роботи над конфіскацією російських активів для України підкреслює її зростаючу важливість для Заходу.
Тему обговорювали цього місяця як міністри фінансів G7, так і їхні заступники.
Зокрема, США, за підтримки Великої Британії, Японії та Канади, запропонували продовжити підготовчу роботу, щоб варіанти були готові до потенційної зустрічі лідерів G7 орієнтовно 24 лютого.
Три робочі групи, запропоновані Вашингтоном, вивчатимуть юридичні питання, пов'язані з конфіскацією. А також методи застосування такої політики та пом'якшення ризиків. Йдеться також про варіанти того, як найкраще спрямувати підтримку Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Білому домі підтвердили, що планується передача заморожених активів РФ Україні
Німеччина, Франція, Італія та ЄС висловили певні застереження. Там говорять про необхідність ретельно оцінити законність конфіскації активів Москви, перш ніж приймати рішення. Кілька європейських міністрів також наголосили, що варто зберігати високий рівень секретності цієї роботи.
У західних столицях розглядаються різні варіанти, починаючи від прямої конфіскації і витрачання активів російського центрального банку, до отримання доходів від заморожених активів або використання їх як застави для отримання кредитів.
Видання також зазначає, що ЄС поки не арештовує самі російські активи, а вивчає способи вилучення прибутків, отриманих фінансовими установами, такими як Euroclear, де зберігаються суверенні активи на суму €191 млрд.
Вашингтон досі публічно не підтримував арешт російських активів. Але цього року США в приватному порядку розповсюдили в рамках G7 дискусійний документ, в якому припустили, що арешт заморожених активів Москви був би законним як "контрзахід, що спонукає Росію припинити агресію".
Європа, де знаходиться більшість активів, налаштована набагато обережніше. Там побоюються можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії.
Італія, яка перебирає на себе головування в G7 у 2024 році, є однією з тих, хто занепокоєний потенційною відплатою своїм компаніям, що працюють в Росії. Такі погрози вже лунали з боку Москви. Росія також попередила, що припинить дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.
ЄС, Велика Британія та Франція підкреслили, що ці гроші не будуть легкодоступними і достатніми для покриття потреб України у відновленні, і що арешт активів не повинен відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Києву у 2024 році.
Видання зазначає, що за останні два роки група G7 змогла кілька разів подолати розбіжності між своїми членами щодо економічних заходів проти Росії, в тому числі щодо початкового широкого пакету санкцій. А також щодо встановлення верхньої межі ціни на російську нафту.
Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена розпочала термінові переговори з союзниками про використання арештованих понад $300 млрд активів російського центрального банку для допомоги Україні.
Адміністрація Байдена, координуючи свої дії з "Групою семи", почала переосмислювати, чи може вона використати наявні повноваження, або ж їй слід звернутися до Конгресу з проханням ухвалити рішення про використання коштів.
2 
35413
Коментарі