Чи готові республіканці до крові українців на своїх руках?

Думки у виданні The Washington Post оглядача Макса Бута

У неділю лідери Конгресу досягли домовленості щодо бюджетної угоди на $1,66 трлн, що породило надію уникнути часткового припинення роботи уряду пізніше цього місяця. Зараз необхідно, щоб Конгрес досяг згоди щодо законопроєкту про іноземну допомогу, який, окрім фінансування для Ізраїлю та Тайваню, включає приблизно $64 млрд на життєво важливу військову, економічну та гуманітарну підтримку України. Кошти США для українців закінчилися. Якщо Конгрес не проголосує, наслідки для України та світу будуть жахливими.

"Наслідки припинення допомоги США були б катастрофічними. Українці не припинять воювати, але врешті-решт програють війну без підтримки США. Ще багато невинних українців буде по-звірячому вбито. Україна під контролем Росії, політично чи військово, буде означати Росію на кордонах НАТО та ЄС. Це означало б, що США значно зменшилися як світовий лідер. Вважаю, що перемога Росії в Україні відверто буде означати кінець світового лідерства США", - сказала Аліна Полякова, президент Центру аналізу європейської політики.

Полякова перебільшує? Не думаю. Нездатність США підтримати Україну зараз із рахунком про допомогу, який становить близько 1% федеральних витрат Америки, була б найбільшою помилкою зовнішньої політики США, спричиненою власними проблемами, принаймні з часів вторгнення в Ірак у 2003 році, а її геополітичні наслідки були б ще більшими.

Найбільший удар, звісно, відчує Україна, яка вже майже два роки героїчно протистоїть російському вторгненню. Українці завдали приголомшливих втрат російським окупантам. Розсекречена оцінка розвідки США свідчить, що Росія втратила 315 тис. військових, поранених або вбитих. Але Україна також сильно постраждала, і їй важко стримувати безперервні атаки з боку значно більшої країни, диктатора якої, схоже, не хвилює, скільки власних солдат загине під час "м'ясних штурмів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ізраїль може стати моделлю для України" - посол Михайло Бродський

Російські війська, які окупували майже 20% території України, продовжують здійснювати безперервні атаки вздовж лінії фронту протяжністю 1000 км, що тягнеться через східну та південну частини країни. Якщо в середині 2023 року Україна випускала 7000 артилерійських снарядів на день, то до кінця року зменшила їх обсяг до 2000 снарядів на день проти 10 000 снарядів у Росії.

Щоб заповнити нестачу снарядів, українці все частіше використовують вибухові дрони, але Україна також втратила перевагу, яку колись мала в цій сфері. Росія будує власні безпілотники та імпортує більше з Ірану. Марк Арнольд, бригадний генерал армії США у відставці, який провів три тижні в Україні в листопаді, сказав мені, що "російські безпілотники зараз домінують у небі над Україною. Ці безпілотники стали вирішальними у виконанні російських місій глибоких ударів та перешкоджають українським військовим пересуватися, фактично змінивши динаміку наземних операцій".

Розширення можливостей російської артилерії та дронів, а також щільність російських мінних полів прирекли великий контрнаступ України минулого року на провал. Якщо розбіжності в можливостях продовжуватимуть зростати, а це буде неминучим наслідком припинення допомоги від США, то Україна зіткнеться з можливістю прориву Росії.

Джек Вотлінг з Королівського інституту об'єднаних служб у Лондоні сказав: "Росіяни не в змозі атакувати Київ сьогодні, але можуть це зробити до 2025 року. Це їхній намір. Найгірший сценарій - негайне припинення допомоги від США, що призведе до повільного погіршення стану українських сил протягом 2024 року та краху у 2025 році, коли Росія розширить активні дії на фронті".

Більш швидкі наслідки від припинення допомоги США можуть відчути не на фронті, а у великих містах України, які знову стали об'єктом жорстокої російської повітряної кампанії з використанням дронів-камікадзе, балістичних і крилатих ракет. Росія нарощує власне виробництво ракет і вже отримала ракети від Північної Кореї, водночас намагаючись отримати ще більше від Ірану.

Так само, як вони робили минулої зими, росіяни націлені на українських цивільних, але тепер, замість того, щоб переслідувати електричну та теплоінфраструктуру, вони зосереджені на українських заводах, які виробляють військову техніку. ООН повідомила, що з 29 грудня по 6 січня в результаті російських атак загинуло 120 мирних жителів по Україні та ще майже 480 отримали поранення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін

Ці жахливі втрати відбуваються навіть тоді, коли українські системи ППО, включаючи надані США Patriot, американсько-норвезькі NASAMS, французькі SAMP/T і німецькі Gepards, функціонують із високим ступенем ефективності. Але Росія намагається вичерпати боєприпаси ППО України, а українські військові попереджають, що їх поставки закінчуються. Уявіть, що сталося б, якби українська ППО не була поповнена Штатами - результатом було б перетворення великих українських міст на руїни, а незліченна кількість цивільних українців потрапили б до лікарні чи моргу.

Аргумент республіканських ізоляціоністів сьогодні, як і до вступу США у Другу світову війну, полягає в тому, що європейці повинні самі вирішувати свої проблеми. Союзники США роблять усе можливе. Вони вже дали Україні більше допомоги, ніж Штати, і це включає системи зброї більшого радіусу дії - такі як крилаті ракети та винищувачі F-16, які адміністрація Джо Байдена безглуздо відмовилася надати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Але з огляду на те, що потужності оборонного виробництва атрофувалися по обидва боки Атлантики після закінчення холодної війни, європейські країни лише намагаються досягти своїх амбітних цілей щодо виробництва боєприпасів. США нарощують власне виробництво, зокрема артилерійських снарядів. Ці постачання є незамінними для оборони України. Якщо допомога Штатів не надійде, "європейським державам доведеться фактично вичерпати всі свої запаси боєприпасів, щоб забезпечити Україну", - каже Філліпс О'Брайен, професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса в Шотландії.

Це рішення, яке приймуть небагато європейських лідерів, враховуючи ріст загроз, які їхні країни отримують зі сторони Москви.

Деякі західні люди з добрих намірів фантазують, що припинення допомоги США може просто змусити Україну погодитися на припинення вогню з Росією. Але немає жодних ознак, що Кремль відмовився від своєї мети підкорити Україну. 28 грудня колишній президент РФ Дмитро Медведєв заявив, що війна триватиме, доки російська армія не візьме такі нібито "російські міста", як Одеса та Київ. Володимир Путін 14 грудня заявив, що його військові цілі не змінилися, і включають "денацифікацію" і "демілітаризацію" України - кодові слова про підкорення країни. Будь-яка домовленість Росії про припинення вогню не принесе миру. Припинення вогню триватиме рівно стільки, щоб Кремль зміг перегрупувати сили для наступного удару по Києву.

Українські війська не мають іншого вибору, окрім як продовжувати боротьбу, якщо хочуть захистити себе та свої родини від жахливих злочинів, які чинять російські війська щоразу, коли окупують частини України. Навіть припинення допомоги США навряд чи покладе край українському опору. Але зробить цей опір значно дорожчим і менш успішним. Це натомість зробить США та їх європейських союзників набагато менш безпечними.

Перемога Росії в Україні не лише поставить під загрозу союзників США у Східній Європі, а й надішле небезпечний сигнал агресорам - таким як Північна Корея та Китай, що Заходу бракує рішучості протистояти їхнім планам. Якщо натомість Штати продовжать надавати Україні необхідну підтримку, Путін може врешті зіткнутися з реальністю, що цю війну він не може виграти, і її слід закінчити. Безпека та стримування США значно посилилися б у разі поразки Росії.

Вирішує, чи виживе Україна як вільна нація, зараз Конгрес, і зокрема республіканці. У той час як демократи об'єднані в підтримці Києва, республіканці-трампісти тримають українську допомогу в заручниках своїх антиімміграційних вимог. Ймовірно, це буде найважливіше рішення, яке законодавці приймуть за свою кар'єру. Будемо сподіватися, що заради України та світу, цього разу, політика справді зупиниться на краю прірви. Інакше на руках членів Конгресу буде багато української крові.

Переклад Gazeta.ua

×