четвер, 30 вересня 2010 16:51

"Важко стати депутатом, а працювати — то вже як Бог дасть"

Автор: фото: Валентина МУРАХОВСЬКА
  Під час сесії депутат Вінницької облради Олександр Яремчук (на фото праворуч) показує колегам свої пропозиції. Позаду сидить Микола Мельник, який є депутатом різних рад з 1970 року
Під час сесії депутат Вінницької облради Олександр Яремчук (на фото праворуч) показує колегам свої пропозиції. Позаду сидить Микола Мельник, який є депутатом різних рад з 1970 року

Депутатів Вінницької обласної ради побільшає на третину. В новому скликанні будуть 132 людини замість 100. Так вирішили під час останньої сесії 3 вересня.

За новим законом "Про вибори депутатів", тепер кожен район області представлятимуть два депутати. Раніше ця цифра залежала від населення району. Кількісний склад міських, районних та сільських рад не зміниться.

Колишній голова Вінницької облдержадміністрації 67-річний Микола Мельник працював депутатом різних рад із 1970 року.

— Був у сільській, районній, обласній і Верховній Раді, — розповідає Микола Євтихійович. Зараз він депутат обласної ради від Соцпартії. — Кругом робота однакова. Різниця лише в серйозності питань, із якими приходять на прийом. Коли був депутатом Верховної Ради, люди просили змінити закони. На прийомах в обласній раді просять про грошову допомогу.

Микола Мельник як депутат облради розглядає звернення з Томашпільського, Крижопільського, Ямпільського районів. Особистий прийом проводить щовихідних у селі Липівка Томашпільського району. За місяць приймає зо два десятки людей.

25 вересня до депутата прийшли троє осіб.

— У мене зять онкохворий, треба гроші на лікування, — каже жінка із Липівки. Називатися не хоче. — На операцію треба до 10 тисяч гривень. Уже обійшли всіх родичів. Зібрали, що могли. Не вистачає. До депутатів раніше не ходила, бо стидно.

До кабінету відвідувачка заходить неохоче, переступає з ноги на ногу. Сідає на стілець. Коли починає розказувати, на очах сльози.

— Моя дружина за вас розказувала, поки що допоможу так, — каже Мельник. Витягає з гаманця 600 грн. — Із депутатського фонду зможу виділити ще 500 гривень. Для цього вам треба написати заяву на моє ім"я і почекати кілька днів.

Жінка втирає сльози, виходить. Одразу телефонує комусь. Хвалиться, що депутат поміг.

Лариса Заболотна, вчителька української та іноземної мови із села Вапнярка, до депутата також прийшла вперше. Хоче, щоб їй дали кошти на збірку віршів.

— Вона мені диск із піснями своїми подарувала, так гарно співає, — хвалиться Микола Євтихійович. — Дав їй 500 гривень допомоги, приємна жінка.

Третій відвідувачці депутат позичив 1700 грн, щоб заплатили за навчання доньки. На рік кожному депутату облради виділяють 12 тис. грн. Гроші отримують щоквартально.

За чутками, стати депутатом міськради можна за 50 тисяч доларів

— Частково гроші даю з фонду, частково — помагаю зі свого гаманця, — пояснює Мельник.

На запитання, чи важко працювати депутатом, відповідає анекдотом:

— Один депутат питає в іншого, чи важко працювати. Той відповідає: "Важко стати депутатом, а працювати — то вже як Бог дасть".


— Бути депутатом міськради вигідно, — каже 42-річний Геннадій Ткачук, приватний підприємець, депутат Вінницької міської ради. — Там вирішуються всі земельні питання, розподіл державних коштів. Та й особисте знайомство із мером та іншими депутатами помагає розвитку бізнесу. Наприклад, стоїть на вулиці кіоск, у нього стали часто ходити з перевірками. Дзвониш певній людині, запитуєш, навіщо туди ходять. І більше ніхто не перевіряє.

Депутату міськради виділяють 16,5 тис. грн на рік. Гроші видають щокварталу по 4125 грн. Депутати витрачають їх на благодійну допомогу людям, що приходять на прийом. Про суми звітують на сесіях.

— Просять на ліки, обстеження дітей, допомогу на оплату комунальних послуг. Щомісяця 15–20 відсотків свого заробітку віддаю на матеріальну допомогу. Депутат повинен пам"ятати, що людина, яка прийшла до нього на прийом, повинна вийти з надією на допомогу. І неважливо, чи я витягнув гроші з кишені, чи подзвонив якійсь людині і попросив посприяти. У мене був хлопець, якому треба було поставити протез. Грошей на операцію не було. Я подзвонив у центр по виготовленню протезів, домовився за мінімальну ціну. Дав хлопцю 1000 гривень. Решту 600 сім"я шукала самостійно. Багато скарг на свавілля жеків, хамське ставлення. Тоді дзвоню, розбираємося.

Геннадій Ткачук говорить, йому ніколи не пропонували гроші за голосування.

— Основне питання, за яке могли б пропонувати, — це земля. Останні кілька років земельні питання винесені на аукціон. А ділянок на території міста не залишилося.

За чутками, стати депутатом міськради можна за $50 тис.

— Я теж чув таку суму, — каже Ткачук. — Ці гроші платять депутати, які йдуть від відомих партій. За місця в списках. Але це не гарантія, що одразу попаде в депутати.



"Вигідно йти в ту раду, де більший бюджет"


Колишній помічник народного депутата Юрій Лукаш два місяці читав лекції, як стати депутатом місцевих рад.

— Вигідно йти в ту, де більший бюджет. Наприклад, у Вінниці він буде більшим, ніж в області. Бо Вінниччина спеціалізується на сільському господарстві, а воно дотаційне й фінансується напряму з держави, — пояснює. — А в обласному центрі зосереджені всі крупні підприємства. Депутати впливають на розподіл бюджетних коштів як на державні, так і недержавні структури. Якщо структура приватна, домовляються, що його підприємство буде ремонтувати дороги, наприклад. Друга причина — мають вплив на держструктури й міліцію.

Під час агітації перед місцевими виборами Юрій радить претендентам у депутати порушувати ті питання, які найбільше турбують місцевих жителів:

— В основному це комунальна сфера: поліпшення умов життя населення, зменшення вартості комунальних послуг, надання більшої кількості транспорту. І що краще майбутній кандидат знає ці проблеми і механізми їх вирішення, то більша ймовірність, що він пройде. Безперечно, в тих районах, від яких він балотується по мажоритарній системі, мають висіти біґ-борди із обличчям людини. Її повинні впізнавати. Проведення передвиборної кампанії обійдеться в середньому від 50 до 100 тисяч гривень.

Головний привілей місцевих депутатів — безкоштовний проїзд у транспорті.

— З урахуванням того, що участь у виборах через відому в регіоні партію коштує від 30 до 50 тисяч доларів, то пільги на проїзд в транспорті — ніщо. У депутати йдуть переважно заради підтримки власного бізнесу.

Зараз ви читаєте новину «"Важко стати депутатом, а працювати — то вже як Бог дасть"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі