12 грудня пограбували родину 36-річної Каріни та 35-річного Ігоря Мащуків. Подружжя живе у Вінниці в мікрорайоні Старе місто в приватному будинку. Напередодні встановили броньовані вхідні двері.
Увечері 20 грудня біля будинку господар прибиває табличку: "Во дворе злая собака, которая добежит до калитки за 3 секунды. А ты добежишь?".
— Собаки в нас ще нема, але, як сказав тесть, це не главне. Такі таблички відлякують, особливо злодіїв, — каже Ігор.
У дворі стоїть новий автомобіль "кіа". Поряд видно купу каміння та будівельного сміття. Із хати вибігають троє дітей. Перечитують напис на табличці, сміються, біжать грати у сніжки. Виходить господиня Каріна. Під світлим махровим халатом видніється нічна сорочка.
— Думаю, що нас пограбували, бо поставили броньовані двері. До того на нас тут увагу не звертали, — пояснює, запрошуючи в хату. — Тут люди завісліві. Ніхто ні з ким не общається, всі самі по собі. Нас обчистили на вихідні перед святом Андрія. Ми тоді поїхали до батьків у село. Коли повернулися, син спитав, чого в нас відкриті двері. Я аж за голову схопилася. Злодії просвердлили серцевину замка. Кинулися в хату, ніби нічо не перевернуто. Аж потім побачили, що пропав телевізор, відік, золото і гроші. Таке враження, що знали, де шукати.
Каріна показує пусту пластмасову коробку, в якій лежали золоті прикраси.
— Друг потом розказав, що ці броньовані двері — рай для грабітєлєй. Замок висвердлюється за хвилину з помощю електродрельки. Сама серцевина мягка. Зараз збираємося поставити замок, який не має ключів і замочної скважини. Відкривається спеціальним брелком. Але за нього треба віддати більше тисячі гривень. Найбільше жалко коштовностей. Там були сєрьожки, які мені досталися ще від прабабці. Вони такі огромні, масівні, грамів на шість потягнуть. Браслєт, обручальні кольца, цепочка, куча сєрєбра.
— Чув, що таким способом тут на Старому городі багатьох ограбили. Це зараз шайка така. Ми от на свята збиралися їхати в Карпати, а тепер боїмося. Тьоща з тестем сказали, що побудуть у нас дома.
Днем раніше на сусідній вулиці обікрали ще один будинок. Злодії залізли через кватирку.
— Я завжди на кухні лишаю форточку відкриту. Вона невелика, я понятія не мала, що через неї хтось може залізти, — розповідає 50-річна Валентина, відмовляється називати прізвище. Жінка живе сама. Каже, що крадії винесли тільки гроші й коштовності. — Хата з виду непримєтна: маленькі вікна, обкладена кірпічом, ніяких бронірованих дверей нема. Кілька разів бачила, як під вікном хтось сидів наблюдав за мною. Он сусідів уже кілька разів грабили. Вони решотки поставили. Всьо через то, що недружні. Колись на Старому городі всі друг друга знали. Могли спитати, хто там по двору ходить і чого. А зараз часом і бачу, що в сусідів хтось чужий лазить, а спитати боюся.
Після крадіжки поставили два замки і ґрати на вікна
Вінничанку Віру Маслову, 32 роки, пограбували торік на новорічні свята. Живе в приватному будинку в мікрорайоні Замостя.
— Поїхали Новий рік празнувати в село до свекрухи, — згадує. — Побули там два дні. Приїжджаємо, двері закриті. А зайшли в хату — телевізора немає, з антрєсолі звисає якась одежина. На кухні побачили, що раму внутрєнню зняли. Вікно в нас не відкривається, а знімається. Викликали міліцію. Ті кажуть, що злодії не через вікно залізли. А ключ підібрали. Розводним зламали замок, а тоді любим ключом можна відкрити.
Замок забрали на експертизу.
— Сказали, що він у нас хліпким був, такі грабіжники якраз і шукають. То після того ми поставили броніровані двері, два замка. А на вікна — ґрати. Раньше я думала, що обкрадають тих, хто більше закривається. Бо є що брати. Але міліціонери сказали, що ми халатно до свого добра поставилися.
Правоохоронці запевняли, що злочинці шукали коштовності та гроші.
— Спинки крєсєл відбиті, усі речі в шкафах перетрушені. У сєрванті посуду поздвигали. Навіть у піаніно залізли. Мені навіть шкода їх стало, бо не там шукали. Нічого в нас немає. Cпересердя забрали телевізор і дещо зі старого одягу, — каже Маслова.
Крадіїв досі не знайшли.
3 
35413
Коментарі