Марія Ткачук із села Махаринці Козятинського району Вінниччини 22 лютого відзначила 100-річчя. Вона була десятою дитиною в родині Устини та Микити Загоруїв.
— Була другою Марією в сім"ї. Колись імена дітям давав піп при хрещенні, і його слово було законом, — каже ювілярка. — Батьки називали старшу доньку Марією, а мене кликали Масею. Бо народилася я на Масляну.
Закінчивши чотири класи, дівчина допомагала батькам по господарству. Вони тримали волів, коней, корову, птицю.
— Пасла гуси та й у шістнадцять літ пішла заміж, — розповідає жінка. — Чоловік Денис на чотири роки був старший. Приїхав за мною по чійсь рекомендації із сусідньої Сестринівки. Був дуже грамотним, працював у колгоспі завгоспом. Потім викладав столярну справу дітям у школі. Як запускали цукровий завод, то лише його звали як доброго майстра.
Марія народила п"ятеро дітей. Двох ще малими поховала під час Голодомору. Старший син Іван вижив. Доньки Ганна та Раїса народилися у 1940 та 1944 роках.
Жінку по-вуличному кличуть бабою Маською. Вона вже дев"ять років мешкає із донькою Ганною та зятем Іваном. Її бережуть. Не дозволяють нічого робити. Марія погано чує та бачить, але досі любить командувати.
— Ходить із паличкою, — каже молодша донька Раїса, яка живе в райцентрі Козятин. — Може вийти на прогулянку і взимку. А ось сьогодні мене довго впізнавала, не бачить добре і глухувата вже.
— Люди "миколаївського" випуску крепші, — додає 63-річна Раїса. — А ми, "сталінського", вже не такі. Мати цілий вік важко працювала, їла просту селянську їжу. Могла й чарочку випити.
Марію Микитівну привітали доньки, п"ять онуків, дев"ять правнуків і два праправнуки. Вона отримала телеграму й від президента України Віктора Ющенка.
Коментарі