— Тільки дурний полізе битися з такою кількістю поліцейських, аби відламати кусок пам'ятника, — каже киянин 40-річний Олег Штабельський. Увечері 30 червня визирає з вікна "Шкоди Октавії". Стоїть на перетині вул. Симона Петлюри та бульв. Тараса Шевченка в центрі столиці. Поряд майже двісті поліцейських і нацгвардійців у два ряди оточують пам'ятник більшовику Миколі Щорсу. Напередодні активісти з ОУН та "Правого сектора" заявили, що знесуть його.
Патрульні перекривають підземний перехід, обшукують перехожих. У призначений час приходить лідер ОУН 45-річний Микола Коханівський із кількома побратимами. Каже, не зноситимуть.
— Ми дозволили владі перенести його до музею тоталітарного мистецтва. Вони просили місяць, але я дав до 24 серпня, Дня незалежності. Якщо доти не заберуть, діятимемо як завжди, — говорить.
На асфальті двоє чоловіків червоною фарбою пишуть "кат" і "декомунізація". Поліцейські не реагують.
— За нього треба боротися. Бо такі, як він, об'єдналися і погнали олігархів. Зараз нам треба робити так само, — кричить чоловік у коричневій футболці.
— Отакими криками ви провокуєте окупацію країни. Продовжуєте ідеологію окупантів, — відповідає йому сивий чоловік у футболці з тризубом.
Бронзовий пам'ятник Миколі Щорсу заввишки 13,8 м, з них 6,5 м — постамент. На його карнизі є барельєфи із зображеннями епізодів війни більшовиків проти українських патріотів. На цьому місці з 1872-го по 1926-й стояв пам'ятник Олексієві Бобринському. Він будував у Києві залізницю.
— Цей пам'ятник — один із найкращих кінних в Україні. Має художню цінність. Необхідно залишити його тут і встановити стенд з історичною довідкою, а не по-варварськи ламати, — каже києвознавець Михайло Кальницький, 57 років. — Чому зараз не говорять про те, що 1919-го Щорс намагався протистояти антиукраїнським наказам московського командування? Його застрелив у потилицю чекіст.
— Пам'ятник включений до Реєстру об'єктів культурної спадщини національного значення. Це — зразок монументального мистецтва. Але його треба демонтувати, за законом про декомунізацію. Не може на центральній вулиці Києва залишатися пам'ятник людині, яка вбивала українських патріотів. Нехай продовжує своє існування в спеціальному музеї, — говорить 39-річний Володимир В'ятрович, голова Інституту національної пам'яті.
Монумент заберуть із бульв. Шевченка лише після того, як Міністерство культури вилучить його з реєстру пам'яток, пояснюють у столичній мерії.
— Якщо експертна група мистецтвознавців та представників громадськості вирішить забрати звідти пам'ятник Щорсу, ми акуратно його перенесемо в інше місце. Це може бути музей тоталітарного режиму. Можливо, поблизу аеропорту Жуляни, — каже міністр культури 43-річний Євген Нищук.
14 пам'яток часів тоталітаризму в столиці не може демонтувати міська влада, оскільки вони внесені до реєстру пам'яток, — говорить керівник апарату міськадміністрації Володимир Бондаренко. Кілька з них просто змінять. Наприклад, під аркою Дружби народів демонтують пам'ятник Переяславській раді. Зі щита монументу Батьківщині-матері заберуть герб СРСР.
У 26 років був комендантом Києва
Микола Щорс народився 1895 року в місті Сновськ на Чернігівщині. Під час Першої світової війни воював у царській армії. З 1918-го служив у більшовиків, командував полком імені Івана Богуна. Брав участь у штурмі Києва, вибив звідти війська Симона Петлюри. Кілька місяців виконував обов'язки коменданта столиці. 30 серпня 1919-го загинув у бою поблизу села Білошиці Коростенського району на Житомирщині. Йому було 26 років.
8 
35413
Коментарі