"Кожен третій поранений в Іловайську помер, не побачивши лікаря"

— Це унікальний проект із залучення лікарів до допомоги в зоні АТО. ­Беремо на місяць вільних медиків і їдемо на Донеччину та Луганщину. Туди, де найпотрібніше, — каже президент Першого добровольчого мобільного госпіталю ім. Пирогова 44-річний Геннадій Друзенко.

За півтора року через госпіталь пройшли 165 медиків-добровольців. 66 із них отримали статус учасника бойових дій. Допомогли більш як п'яти тисячам людей.

— Наші лікарі не тільки евакуюють, а й оперують поранених. Це травматологи, терапевти, медсестри. Такого немає в жодному волонтерському проекті на Донбасі. Працюємо з грудня ­2014-го на підставі меморандуму між МОЗом, Мін­оборони, Генштабом і нашим благодійним фондом. Маємо також парамедиків і "швидкі".

Перезнайомилися на Майдані 2013 року. Тоді створили перші мобільні бригади. Допомагали постраждалим у сутичках на Банковій. У січні-лютому 2014-го створили підпільні госпіталі. Навесні провели вишкіл із тактичної медицини. Добровольчий госпіталь народився як реакція на Іловайську трагедію. За офіційною статистикою, кожен третій поранений там помер, так і не побачивши лікаря. Це жахлива цифра. Перевищує показники НАТО вдесятеро. Ми зібрали нашу майданівську компанію і створили госпіталь. Кваліфікована допомога потрібна якнайближче до лінії фронту — за 20–30 кілометрів.

У Міноборони нам кажуть, яких лікарів ­бракує на Донбасі. Добровольці заповнюють заявку на сайті, і ми з ними зв'язуємося. Тут є лікарі з усієї України. Переселенці з Горлівки, які живуть у Краматорську. Львів'яни, одесити, черкащани. Оформлюємо їм відрядження на схід країни. Половина наших пацієнтів на Донбасі — цивільні.

Скільки медиків на ротації одночасно?

— Від 20 до 30. Потреба збільшиться через демобілізацію четвертої і п'ятої хвилі. Брак медиків в АТО сягає 70 відсотків. Це сотні вакантних місць.

Чи є у вас польові госпіталі?

— Вони там не потрібні. Це ж не афганська пустеля. За 20 кілометрів від фронту завжди буде райлікарня — з ліжками, стінами, обігрівом, електрикою. Ми, за світовими стандартами, не працюємо в червоній зоні (на передовій під обстрілами. — ГПУ). Бригади парамедиків та водіїв доставляють у медзаклади поранених, яких побратими витягли з поля бою. Хоча от у лікарні Попасної, де теж працюємо, з вікна видно передній блокпост ЛНР. Торік ми були в Бахмуті та околицях. Надавали допомогу бійцям і відправляли їх на Харків.

Скільки поранених за добу потрапляють до вас?

— Іноді жодного. Під час боїв за Дебальцеве були сотні. Залежить від того, чи йдуть активні бої в нашій зоні відповідальності. Якби ми атакували, знали б, куди відправити більше медиків. Зараз одиниці поранених на тиждень. Бойова травма — проблема не першої важливості. Солдати страждають від пневмонії, шлункових хвороб, навіть туберкульозу — і закритої, і відкритої форми. Недогледіли медкомісії у військкоматах. Є вивихи, переломи.

У листопаді ви називали більше втрат, ніж Генштаб. Там їх занижують?

— У нас — невеличка ділянка відповідальності. Кількість загиблих я називав за даними старшого лікаря ротації Олексія Пухи. Ми лишилися кожен при своїй думці (за даними госпіталю, 7 листопада загинули 15 українських бійців. За офіційними звітами — жодного. — ГПУ). Наші лікарі, як правило, не фіксують смерть, тому стверджувати про заниження не можу. З ким воюємо, так це з Міністерством охорони здоров'я. Вже три місяці не можемо відправити лікарів в АТО. Маємо запит від армії. Але МОЗ замість підстави для дозволу знаходить сотню для заборони. Сподіваюся, наступним міністром призначать генерала Вербу (керівник військово-медичного департаменту Міноборони. — ГПУ). Давно співпрацюємо. Здоров'я людини — найбільша цінність. Замість виходити з цього, МОЗ займається бюрократією й уникає відповідальності.

Чому цивільні медики ідуть до вашого госпіталю?

— Можуть підписати контракт зі Збройними силами. Але це — щонайменше рік служби. Лікареві не так просто залишити на рік операційну. Інша річ поїхати на місяць, виконати обов'язок перед Батьківщиною й повернутися. Потім можна поїхати ще. Хто готовий служити в армії, давно вже там. Є в нас і такі, що торік відпрацювали всі 12 ротацій. Під час Дебальцевських подій потрібні були хірурги. У спокійніший час — сімейні лікарі. Якщо сьогодні в Бахмуті потрібні терапевти, забезпечимо лікарню ними. Якщо завтра в Сіверськодонецьку просять хірургів, знайдемо їх. Такої гнучкості не має жодна армійська процедура. Призвати лікаря, оформити контракт, пройти вишкіл, направити — тривалий процес.

Які проблеми залишаються невирішеними?

— Коли ми починали 2014‑го, допомога ­текла рікою. І ліки, і обладнання, і гроші. Відтоді всі збідніли і зневірилися. Замість податкових стимулів і пільг для бізнесменів, які нам допомагають, тільки посилюють тиск. Часто мушу бігати й ­купувати необхідне за свої гроші. Як юрист я ­заробляю непогано.

Коротко

20 квітня в селищі Зайцевому на Донеччині загинули троє українських військових. П'ятеро отримали поранення. Про це повідомив речник адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

Президент Росії Володимир Путін дозволив новоствореній нацгвардії воювати за кордоном, зокрема й на Донбасі. Про це повідомляє видання "Коммерсант". Закон забороняє ФСБ проводити операції за межами Росії. А нацгвардія може "провести якусь операцію" в суміжній невизнаній республіці ДНР чи ЛНР.

19 квітня до ДНР прибув російський підрозділ із Дагестану та Чечні. Про це повідомило Головне управління розвідки. Більшає російських військових, які не хочуть брати участь у боях. Тому командування збройних сил РФ залучає підрозділи, сформовані здебільшого на Північному Кавказі.

20 в'язнів передали Україні бойовики ДНР. Їх тримали в тюрмах на окупованих територіях. Передачу організувала уповноважена Ради з прав людини Валерія Лутковська. Обмін відбувся біля міста Докучаєвськ на Донеччині. Серед ув'язнених — дві жінки та людина з інвалідністю.

100 бойовиків загинули під Авдіївкою за півтора місяця активних боїв. Про це заявив спікер адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко. З передової відвели більшу частину підрозділів так званого ­10-го окремого мотострілецького полку 1-го армійського корпусу ДНР. Натомість туди зайшли свіжі сили з трьох інших бригад сепаратистів.

3000 метрів відвоювали українські військові для перенесення нульового блокпоста ближче до позицій бойовиків. Це зафіксували спостерігачі з ОБСЄ і внесли до свого звіту. Місцевість не вказують.

×