У суботу в столичній фан-зоні навпроти міськради два квитки за 300 євро продають іспанці 26-річні Рональд та Альваро. Справжня вартість квитків — 50 євро.
— Кожен іспанець приїхав у Київ з одним-двома запасними квитками, — каже Альваро. — Щоб компенсувати вартість перельоту, продаємо їх по 250-300 євро. Вранці збули два російським фанам, які живуть із нами в одному хостелі. Вони хотіли розрахуватись рублями, але ми попросили євро або гривні. Отам два іспанця продають білети по 500 євро. Вони їх за 300 у Барселоні купували.
До Рональда підходять троє італійців. Запитують три квитки. За кожен готові віддати по 200 євро.
— Маємо тільки два по 300. Друзі, дешевше не можемо. Шукайте далі, — пояснює іспанець. — Своїм ми би ще 50 євро уступили, а італійцям навіть 50 євроцентів не скину. Чим менше їх буде на стадіоні, тим більше шансів, що наші виграють.
Троє іспанців у червоних футболках біля фан-зони на Хрещатику сидять на парапеті підземного переходу.
— В Іспанії криза, а нам потрібні гроші, — каже 23-річний Давид з Валенсії. — На фінал наша компанія купила п'ять квитків за 135 євро. Але через скруту не приїхали троє, тому продаємо.
Підходить чоловік, років 70, з довгим сивим волоссям. Доки англійською торгується, його дружина непомітно фотографує Давида. Уболівальник дістає з кишені чорний гаманець та відраховує вісім 500-гривневих купюр, тисне іспанцеві руку.
Біля метро Площа Льва Толстого німецькі фани п'ють пиво на клумбі.
— Багато німців вірили, що ми вийдемо у фінал, тому придбали квитки. Зараз у Києві на одного німця є три квитки, то торгуємо. А що ще робити з ними? Мені друзі залишили три квитки другої категорії, то я продав їх італійцям за номіналом. За ці гроші з дружиною поїдемо на море в Крим на вік-енд, — каже 40-річний Томас із Дрездена.
За 3 год. до матчу під стадіоном "Олімпійський" квитки третьої категорії по 500 грн пропонують за 1 тис. За білети по 3,3 тис. грн просять 6 тис. Ближче до матчу перекупники намагаються розпродати все, що мають.
— Я два билета купил за 6,6 тисяч гривен в "Укрсоцбанке", — каже столичний бізнесмен 31-річний Андрій Головченко. — Підемо на футбол із батьком. Йому 1 липня 50 років виповнюється. Будемо сидіти на другому ярусі стадіону. У перекупщиків міг узяти трохи дешевше, але місця там паскудні.
2 
1
Коментарі
1