Киянин 25-річний Євгеній Тимофєєв місяць прожив у в'єтнамському курортному місті Нячанг. Працював там звукорежисером.
— Добирався двома літаками. Спочатку летів із Києва в місто Сайгон 11 годин. Потім — годину до міста Нячанг на узбережжі Південно-Китайського моря. Переліт в обидва боки коштував 1200 доларів. Готелі у В'єтнамі дешеві. Місяць жив у комфортній кімнаті за 200 доларів. Автобуси далекого слідування мають два яруси спальних місць. Схожі на плацкартні вагони. Не такі зручні, але це все одно краще, ніж 12 годин їхати втомленим у кріслі.
Євген потрапив на святкування китайського Нового року в лютому. Це єдине офіційне свято в країні. Гуляють 10 днів поспіль.
Перед святом на кущах уздовж вулиць розвісили гірлянди та ліхтарі. Увечері запалювали їх, не гасили до ранку.
Перші три дні святкують із родиною, а потім просто відпочивають від роботи. У кожному домі є статуї Будди. Дехто ставить також вівтарі, зі свічками та квітами. Щоб задобрити богів, в'єтнамці розкидають на вулицях гроші. Вірять, тоді вищі сили дадуть успіх і здоров'я. Викидають лише фальшиві купюри. Справжні паперові відрізняють за наліпкою із прозорої плівки.
На вулицях постійно викидають сміття, але так само швидко його прибирають. Дорогами їздять комунальники і збирають непотріб у великі пакети. Перевозять їх на мопедах.
— Майже ніде не дотримують правил дорожнього руху. Єдине, за що може зупинити поліція — коли на мопеді їдуть без шолому. Люди на автівках можуть їхати зустрічною смугою, при цьому ще й сигналити, якщо їм не поступаються. За кермом сидять п'яні, ніхто нічого не скаже. Коли я добирався на таксі з аеропорту, водій "підрізав" поліцейського на мотоциклі.
Суп їдять паличками
Сім'я в'єтнамців за вечерею з'їдає тарілку гострого червоного перцю. Водою не запивають.
Якось зі знайомим в'єтнамцем зібралися у джунглях скупатися у водоспаді. Перед цим на ринку купили живу курку. Знайомий її зарізав і одразу зварив. Потім зірвав листок пальми, загорнув у неї м'ясо. Узяли їжу з собою. Коли скупалися, вирішили поїсти. В'єтнамець їв курку, вмочуючи у напівпрозорий соус. Я теж спробував. Виявилося таким гострим, що ледь не знепритомнів, — розповідає Євген Тимофєєв.
Місцеві їдять кавуни, банани та ананаси із сіллю та приправами.
Навколо міста всюди росте цукрова тростина. Сік із неї продають на кожному кроці.
— В'єтнамський суп навчився їсти паличками. Він такий густий, що ложкою черпати незручно — усе випадає. У правій руці тримають палички — ними витягують із супу тверді продукти. Одночасно у лівій — ложку, щоб вибирати рідке.
3 
1
Коментарі