"У газетах ще навесні почали писати, що з 1 січня 2008 року Польща увійде до Шенгенської зони. Щоб в"їхати в країну, треба буде оформляти чимало документів і платити за візу, — каже студентка Ганна Денисенко з Києва, 23 роки. — Тому з моїм хлопцем Іваном вирішили цього літа поїхати на екскурсію до Кракова".
За місяць Ганна та Іван почали оформляти документи.
— У посольство потрібно приходити близько шостої ранку, — радить дівчина, — бо чергу люди займають із ночі. Прийшов пізніше — не надійся, що вдасться здати документи.
Візу Ганні та Івану відкрили на два тижні. Документи у польському посольстві віддають наступного дня. Але треба, щоб паспорт був дійсний не менше трьох місяців.
— Спочатку ми думали їхати прямим поїздом, — каже дівчина, — Але виявилося, що у касі лишилися тільки купейні квитки по 460 гривень. Ми вирішили їхати з Києва до Львова за 45 гривень, а звідти автобусом до Кракова за 100 гривень за добу.
У Кракові вони пробули три дні. Жили в гуртожитку Ягеллонського університету.
— На літо його перетворюють на хостел — студентський гуртожиток, кімнату у якому можна винайняти за нормальною ціною, — пояснює Ганна. — Двомісний номер у блоці на три кімнати з кухнею, ванною та душем коштує 80 злотих. Це 145 гривень за добу.
Житло Ганна та Іван забронювали через Інтернет.
— Заповнили анкету та відіслати її електронним листом на адресу гуртожитку, — пояснює Денисенко. — В анкеті обов"язково треба вказати дату приїзду. Коли ми приїхали, дівчина на ресепшені сказала, що на нас уже чекають.
Киян вразив міський транспорт Кракова. Він курсує цілодобово. Удень їздять трамваї, а вночі — автобуси.
З документами у польське посольство треба приходити о шостій ранку
— Їздять часто і за розкладом, — уточнює Денисенко. — Але квитки варто купувати саме на зупинках. Це коштуватиме 2 злотих. А у водія — 2,5 злотих. Ми купили собі проїзний на 48 год. Це обходиться ще дешевше.
— Символ Кракова — дракон, — продовжує Ганна. — Є легенда, що він їв людей, поки місцевий парубок не поборов його хитрістю. Над Вавельським пагорбом є бронзова статуя чудовиська. Час від часу з його пащі вириваються клуби вогню.
У місті працюють зо тридцять музеїв. Один із найстаріших — музей князів Чарторийських. У ньому зберігаються оригінали стародавніх пам"яток — римська мозаїка, саркофаги, античні скульптури. А найбільша цінність — картина "Дама з горностаєм" Леонардо да Вінчі. Їй відвели цілу залу. Вхід до музею коштує 10 злотих (19 грн).
В усіх краківських музеях гідами працює молодь.
— Їли ми в місцевих кафе, — продовжує Денисенко. — Я люблю борщ, тому, коли побачила в меню улюблену страву, зразу собі заказала. Офіціант спитав — з вушками буду, чи без. Замовила — без. Мені принесли невелику миску з ріденькою буряковою закваскою. Зовсім без овочів! Виявилося, що вушки — це кльоцки на кшталт пельменів.
Але найбільше Ганні та Івану прийшлися до смаку польські пляцки.
— Вони нагадують наші деруни. Замовлення приносять із грибним соусом.
Під звуки труби загадують бажання
— У Кракові нас вразив Маріацький костьол. Він ще має назву — базиліка св. Діви Марії, — розказує Ганна Денисенко. — Будівля має два різних за розміром куполи.
У Польщі існує легенда, що костьол збудували два брати. Один із чоловіків почав справу раніше і збудував свою башту першим. Він подумав, що башта брата буде вищою. Тому вбив його. Башта лишилася недобудованою.
Усередині костьолу є готичні вітражі IV ст. та олтар скульптора і художника Віта Ствоша. Він працював над ним 12 років. Олтар заввишки 13 м і завширшки 11 м оздоблений золотом. Висота намальованих фігур сягає 2,7 м. Його спорудження обійшлося міській владі у річний бюджет міста.
Щогодини на висоті 80 м на башті Маріацького костьолу трубач виграє краківську сигнальну мелодію — хейнал, яка різко обривається. За легендою, у XIII ст. на місто напала монгольська орда. Першим побачив ворогів трубач. Проте влучно пущена стріла вбила його — тому музика різко змовкла. Якщо людина вперше чує цю мелодію, треба помахати трубачеві рукою і загадати бажання. Якщо відповість — бажання здійсниться.
8 
35413
Коментарі
3