"Під рюкзаком знайшла 150 доларів. Хтось дав мені милостиню"

Прочани несуть хрести на острів Ліндісфарн, за два кілометри від північного узбережжя Англії. Протока міліє у відпливи. У замку-монастирі Ліндісфарну були написані найдавніші англійські літописи. Острів вважають святим — Автор: фото: REUTERS

Вінничанка Світлана Масліч, 35 років, їздить за кордон паломницькими турами з римо-католиками. Побувала в 10 країнах.

— Торік на зустріч із Папою до Іспанії їхали через Італію, Францію, Австрію. На день зупинялися в Будапешті, Барселоні, перед тим — у Польщі. За 300 євро два тижні їздила Європою. Найдешевше обійшлось паломництво до Варшави, близько 300 грн. Їжа, ночівля та екскурсії були безплатні.

Католики їдуть у Європу, а православні частіше на Святу землю в Ізраїль, до Греції на Афон. Про розклад поїздок дізнаються у православних і католицьких храмах.

— Доки не відкривали візи до Ізраїлю, на Святу землю добиралися через Єгипет. Летіли туди, а вже звідти купували екскурсію в Єрусалим, — розказує вінничанка Марина Богданова, 40 років. — У Віфлеємі нас зустрів і поселяв у готелі араб, який говорив чистою українською, бо закінчив Львівську політехніку. А в Йордані екскурсоводом був єврей з Узбекистану, який знав російську.

Паломники найшвидше отримують візи й проходять митницю. На кордоні їх пропускають без черги, речей не перевіряють.

— Торік у травні дорогою до Німеччини перетинали україно-польський кордон. Із подружкою допомогли нашим "човникам" перевезти контрабандні цигарки. З собою можна брати пару пачок, а в торгашів були набиті сумки. По блоку розкидали в наші рюкзаки, — згадує вінничанка Наталія Фінклер, 37 років.

Попередньо паломники домовляються про ночівлю в храмах. Поляки та італійці часто забирають їх додому.

— У Польщі дорогою до Щецина зламався автобус. Поляки чекали нас у церкві до другої ночі. До прийому зварили борщ і картоплю. Борщ по-їхньому — це відвар з буряка, який розливають у кружки. А картопля була в мундирах. Під Бонном ночували в клубі мисливців. Було тісно, бо ще приїхав автобус білорусів.

День паломників починається молитвами. Закінчується службою та причастям. Людям, які не ходять до церкви, в таких поїздках нецікаво. В групу попав хлопець, який спав на молитвах. Його весь час будили. Дівчатам наказали не брати майок й шортів. Пояснили, що спідниця має закривати коліна, а футболка плечі. У хлопців мусять бути шорти нижче колін.

— Вісім років тому подорожувала до католицького храму Трьох Царів у німецькому Кельні. Щоб оплатити подорож, продала телевізор. Узяла його за тиждень до того у кредит. Після ранкової меси в Дюссельдорфі знайшла під своїм рюкзаком 150 доларів. Про знахідку оголошували в гучномовець. Ніхто із групи грошей не губив. Хтось вибрав мене, щоб дати милостиню, — припускає паломниця Ірина Хавруцька, 38 років. — Були і трагічні пригоди. На Соловки їхали помолитися за тих, хто не вижив у таборах. У 50-річного киянина там стався серцевий напад. У нього на Соловках загинули батьки. Батюшка, який супроводжував нашу групу, відспівав його. Тіло залишили в морзі у місті Медвежин, де це сталося.

У туалеті облило водою

— Як тиждень-два сидиш в автобусі, набрякають ноги, шия та копчик. Треба мати з собою дорожню подушку та спальний мішок. На всіх зупинках лягала, щоб розрівнялася спина. На вулиці ноги викладала на дерево, бо не влізали у жодні капці, — каже Світлана Масліч.

Автобус зупиняється кожні 2 год. на паркінгах. Там є безкоштовні туалети з гарячою водою, милом.

— У Німеччині зупинилися на платній парковці. Двоє паломниць хотіли зекономити на туалеті. Пожаліли 1 євро. Перша вийшла і притримала двері, щоб зайшла друга. Як тільки двері за нею закрились, дівчину всю обдало водою. Система так влаштована, що після кожного відвідувача автоматично миє всю кабінку.