— Хотіли компанією кудись поїхати відпочити на вихідні, але щоб було недалеко від Києва. Обрали Кам'янець-Подільський, там є цікавий Музей катувань, — каже киянка 24-річна Антоніна Федорченко.

Він розташований у підвалі напівзруйнованої ратуші старого міста. Колись це була в'язниця.

— У музеї є три кімнати з різними пристроями для катувань. Там вмикають гнітючу музику зі стогонами та криками. Працівники музею розповідали, що у тюрмі замордували Кармелюка. І охоронці досі чують, як він стогне, — продовжує Антоніна. — Дивно, як у цей музей можуть ходити вагітні та ще й дітей із собою брати. Малі аж роти пороззявляли.

У тюрмі працював кат, що жив поблизу. Ховався від людей, боявся, аби його не вбили місцеві. До в'язниці проходив через підземний вхід, був завжди з маскою на обличчі та у широкому одязі.

— Нам розказали, що катів учили мордувати людей у спеціальному закладі у Львові. Навчання тривало п'ять років.

Антоніну Федорченко найбільше вразило приміщення зі стільцем.

— Посеред малої темної кімнати стоїть дерев'яне крісло. На нього садили людину і зв'язували руки. На голову монотонно капала вода. Екскурсовод сказала, що це найстрашніша тортура. Від цього в'язні втрачали глузд. Цікаві також стільці з цвяхами на сидінні та іспанський чобіток. В'язень вставляв ноги у металеві пристрої, як у чоботи, і ті стискалися.

Киянка з друзями була на мості "Лань, що біжить". Він 54 м заввишки. Через це дуже популярний серед любителів банджи-джампінгу. Це стрибки з мосту вниз головою.

×