Шаг, крок чи копійка: як правильно називати українську розмінну монету

На хвилі процесу дерусифікації на початку вересня Національний банк України ініціював зміну назви розмінних монет з "копійка" на "шаг" з огляду на українську історичну й мовну традицію.

Цю тему українці підхопили одразу і почали масово обговорювати у соцмережах.

Філологиня Ольга Васильєва на своїй сторінці Facebook теж виклала допис стосовно цього питання.

"Ну хто б ще намагався кепкувати з цього. Слово "шаг" - це псевдоросіянізм і взагалі міжмовний омонім. У нашій мові позначає тільки монету, а не крок", - прокоментувала Ольга Васильєва висловлювання Олексія Арестовича у мережі Facebook.

Це слово виникло у староукраїнській мові ще в XVI столітті, як і "спасибі", зазначила редакторка.

"В однині при словозміні має зовсім інші наголоси, ніж у російській: шагá, шагý, шагóм", - наголосила Васильєва.

Історія слова

Шаг - назва кількох типів грошей, що використовувалися в різний час на території України.

Українські історики вважають, що народна назва шаг (як і зменшувально-пестливе шажок) означає "найменший ступінь при лічбі грошей" і належить до власне української лексичної спадщини. Донині в українській мові зберігається значення шагу як найменшої грошової суми, а похідне шаговий використовується в значенні "грошовий" як застаріле.

У XVII-XVIII століттях шагом називали польсько-литовську срібну монету вартістю три гроші. А у Російській імперії 1 шаг = 2 копійки, через що пізніша російська мідна монета номіналом 2 копійки отримала в народі назву "шаг". Після 1839 року, через позначення номіналу на мідних російських монетах "2 копійки сріблом", найменування "шаг" було перенесене на номінал у "1/2 копійки сріблом" (інша назва "деньга") і вживалося до 1917 року. Перші українські марки з вартістю в шагах з'явилися у часи Центральної Ради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Гривна" і "гривня": ніколи не здогадаєтесь, чому ці слова мають абсолютно різні значення

Після проголошення Незалежності України у 1991 році розглядалося використання терміну "шаг" для назви українських грошей. У 1992 році Луганський верстатобудівний завод викарбував пробну партію монет номіналами в "один шаг" та "п'ятдесят шагів", але назву не було затверджено.

Довкола майбутньої назви розмінної монети було багато дискусій, суперечок та розмов. Дехто вважав, що "копійка" - назва російська і для незалежної України вона не підходить. Пропонувалися назви "сота", "різана". Були навіть пропозиції назвати дрібну монету "списівкою". Кажуть, що Леонід Кравчук ухвалив рішення стосовно майбутньої назви монети. І вже 2 березня 1992 постановою Президії Верховної Ради України назва розмінної монети була визначена - "копійка".

×