Харківці чи харків'яни, полтавчани чи полтавці: як правильно називати жителів міст

Коли ми говоримо, що нас гостинно прийняли черкащани чи полтавчани, то припускаємося мовної помилки.

Філологиня Ольга Васильєва на своїй сторінці у Facebook пояснює, чому казати на жителів міст треба інакше.

 

"Під час насильницького зближення мов в українські катойконіми просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани. Тоді полтавці змушені були забути про "Наталку Полтавку" свого видатного земляка Котляревського і назвати фабрику "Полтавчанкою", - пише у своєму дописі Ольга Васильєва.

Про це писав і Борис Антоненко-Давидович у праці "Як ми говоримо": "Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка — на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка — на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука [ч] треба, щоб у назві був звук [к]: порівняйте: м. Гребінка — гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)", зазначила філологиня.

Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті:

полтавець — полтавка — полтавці;

луганець — луганка — луганці;

краматорець — краматорка — краматорці;

маріуполець — маріуполька — маріупольці.

Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-:

Вінниця — вінничани;

Тростянець — тростянчани;

Донецьк — донеччани;

Чернівці — чернівчани;

Гадяч — гадячани;

Прилуки — прилучани.

Щодо -ш: Калуш — калушани, але Золотоноша — золотонісці, а не золотоношани.

Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова:

черкащани, замість якого має бути черкасці;

криворожани, замість якого має бути криворіжці;

сумчани, замість якого має бути сумʼяни.

"Інші філологи обстоюють ще слово сумці, бо воно найдавніше. Мені теж сумці звучить природніше, ніж сумʼяни, але сумʼяни краще, ніж сумчани. Кременчужани — теж росіянізм, бо утворилося від Кременчуг, а треба від Кременчук, тому правильно кременчуківці. А як тоді українізувати назву жителів Криму? Кримці. Ця форма зафіксована ще у словнику Бориса Грінченка і стосується не тільки кримських татар: "Кримець, -мця, Житель Криму". Отже, киримли, караїми, кримчаки, українці та інші етноси, що мешкають у Криму, звуться кримці, а не кримчани", - наголосила редакторка.

"Ви запитаєте, в жіночому роді тоді кримка, а жителька Сум — сумка? Авжеж. У Сумській області є і річка Сумка. Кому не подобається — може називатися сумʼянкою за порадою професора Пономарева. Назва сіл Кримка в Джанкойському, Бердянському та Первомайському районах теж походить від назви мешканки Криму", - зауважує Васильєва.

Ось правильні назви жителів українських обласних центрів:

Чернігів — чернігівці;

Полтава — полтавці;

Луганськ — луганці;

Запоріжжя — запоріжці;

Дніпро — дніпровці;

Херсон — херсонці;

Миколаїв — миколаївці;

Черкаси — черкасці;

 

Ужгород — ужгородці;

Житомир — житомирці;

Івано-Франківськ — іванофранківці;

Тернопіль — тернопільці;

Сімферополь — сімферопольці;

Рівне — рівенці;

Суми — сумці;

Харків — харківці;

Київ — кияни;

Львів — львівʼяни;

Чернівці — чернівчани;

Луцьк — лучани;

Кропивницький — кропивничани;

Хмельницький — хмельничани;

Вінниця — вінничани;

Донецьк — донеччани;

Одеса — одесити / одесці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українізувати Лєн і Свєт: до цього часу ви говорили з помилками

Лише чверть цих катойконімів має морфологічні підстави для -чан-. Також є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-:

іванофранківці / іванофранківʼяни;

тернопільці / тернополяни;

рівенці / рівняни;

дніпровці / дніпряни;

харківці / харківʼяни;

сумці / сумʼяни;

житомирці / житомиряни;

чернігівці / чернігівʼяни.

Назви жительок Острогу, Кривого Рогу та Запоріжжя будуть острожка, криворіжка та запоріжка. Острожанка, криворожанка та запорожанка — це російські форми.

Як, наприклад, назвати жителів Горішніх Плавнів, Голої Пристані, Часового Яру, Давидового Броду, Залізного Порту?

Є кілька способів:

словосполучення - житель/-ка Горішніх Плавнів, житель/-ка Голої Пристані;

складні катойконіми:

горішньоплавенці — горішньоплавенець — горішньоплавенка;

голопристанці — голопристанець — голопристанка;

часовоярівці — часовоярівець — часовоярівка;

давидовобродівці — давидовобродівець — давидовобродівка;

залізнопортівці — залізнопортівець — залізнопортівка;

"За основним словом: плавенці/плавнівці, пристанці, ярівці, бродівці, портівці. Зауважте, що жителі Камʼянця-Подільського є камʼянчанами, за основним словом Камʼянець", - зазначила філологиня.

×