Хорватська письменниця та есеїстка Дубравка Уґрешич, 58 років, страждає на невиліковну хворобу — патологічне правдолюбство. Саме вона могла би слідом за Іваном Франком сказати про свою батьківщину: "Я ж не люблю її з надмірної любові". Ця відповідальна любов-ненависть до своєї хворої батьківщини виштовхнула її 1993 року з країни. Уґрешич за її критику хорватського націоналістичного курсу і "звуження горизонтів" звинуватили в "югоностальгії", що викликало хвилю цькування у пресі, а відтак і її добровільну еміграцію.
Саме цей бурхливий конфлікт письменниці з батьківщиною визначив періоди її творчості. Її найбільші "хорватські" романи — "Стефця Цвєк у пащі життя" (1981) і "Форсування роману-ріки" (1989) — сплетені з тонкої іронії та їдкого сарказму. Там знаходиться місце для постмодерністських ігор та інтелектуального розкошування. Натомість романи та збірки есеїв періоду еміграції змінюють природу іронії, додаючи їй полинового присмаку болю і страждання.
У "Музеї безумовної капітуляції" (1997) Уґрешич вдається до надзвичайно амбітної місії — за посередництвом власної прози явити трагічний і травматичний досвід багатьох людей. Письменниця формулює власну філософію вигнання, намагаючись знайти підстави для життя після краху — особистості, культури, цивілізації. Війна в Югославії та її наслідки стали головним імпульсом і темою її творчості. В ліричному та напіврепортажному щоденнику "Американський вигадник" Дубравка Уґрешич приглядається до західного світу та намагається збагнути його мінливі сутності настільки проникливо і пророчо, що мимоволі здригаєшся від її падаючих хмарочосів задовго до 11 вересня.
Уґрешич належить до літераторів, яких не любить більшість за їхню зухвалість і самолюбство, за їхні категоричні оцінки та вбивчі вироки, за те, що занадто справедлива та парадоксальна, за те, що може послати під три чорти президента країни й освідчитись у любові символу глобалізації кока-колі. Чемпіонка з дотепності, приборкувачка абсурду, співець людської розгубленості та слабкості. Художниця важкої, самотньої та самостійної долі — Дубравка Уґрешич.
8 
35413
Коментарі