середа, 16 жовтня 2019 05:20

"Людство дослідило тільки п'ять відсотків Усесвіту. Решта — темна матерія"

Автор: REUTERS
  Член Нобелівського комітету Ульф Даніельсон на прикладі кави з вершками і цукром пояснює, що досліджують і за що отримують Нобелівську премію лауреати з фізики: ”Всесвіт можна порівняти з чашкою кави. Здебільшо­го у ній кава. Це темна енергія. Потім — певна частка вершків — це темна матерія. А зараз додамо крихітну жменьку цукру. Це — звичайна матерія. Ось що досліджувала наука тисячу років — до цього моменту”
Член Нобелівського комітету Ульф Даніельсон на прикладі кави з вершками і цукром пояснює, що досліджують і за що отримують Нобелівську премію лауреати з фізики: ”Всесвіт можна порівняти з чашкою кави. Здебільшо­го у ній кава. Це темна енергія. Потім — певна частка вершків — це темна матерія. А зараз додамо крихітну жменьку цукру. Це — звичайна матерія. Ось що досліджувала наука тисячу років — до цього моменту”

Із 7 по 14 жовтня у Каролінському інституті в передмісті Стокгольма у Швеції оголошували переможців Нобелівської премії.

Нагороди присуджують щорічно за наукові дослідження, винаходи або вагомий внесок у культуру чи розвиток суспільства. Кращих обирає Нобелівська асамблея в шести галузях — медицина і фізіологія, фізика, хімія, література, премія миру й економіка. Цьогоріч у багатьох напрямках нагородили одразу по три особи.

Першими 7 жовтня оголосили лауреатів із медицини і фізіології. Два американці 61-річний Вільям Кейлін, 63-річний Ґреґґ Семенза і британець Пітер Реткліфф, 65 років, досліджували реакцію клітин організму на наявність кисню. Семенза почав роботу на початку 1990-го. Інші учені продовжили її згодом.

— Вони пояснили, як рівень кисню регулює клітинний обмін речовин і фізіологічні функції, — кажуть у Нобелівській асамблеї. — Їхні напрацювання проклали шлях для створення нових стратегій боротьби з анемією, раком і багатьма іншими захворюваннями.

Відкриття канадсько-американського фізика Джеймса Піблса допомогли краще зрозуміти влаштування Всесвіту від Великого вибуху до наших днів.

— Людство дослідило тільки 5 відсотків Усесвіту. Решта — темна матерія і енергія, природу яких ученим тільки належить зрозуміти, — говорить 84-річний Джеймс Піблс. Він 20 років витратив на наукову роботу. — Я майже впевнений в існуванні якихось форм життя на інших планетах. Однак людству навряд чи вдасться їх відшукати в найближчі століття.

Усі свої висновки науковець підтвердив експериментально. Шведські астронавти Мішель Мейор і Дідьє Кело першими виявили планету за межами Сонячної системи, яка обертається навколо сонцеподібної зірки. Їхнє відкриття дозволяє припускати, що на цих планетах є життя.

"Літій-іонні акумулятори здійснили революцію в наших життях, їх використовують у всьому — від мобільних телефонів і ноутбуків до електромобілів, — пишуть на сайті премії. — Саме за роботу над ними ми даємо нагороду з хімії трьом ученим. Своєю роботою лауреати заклали основу бездротового суспільства, вільного від пального".

Це американець 97-річний Джон Беністер Ґуденаф, британець 77-річний Майкл Стенлі Віттінгем і японець Акіра Йосіно, 71 рік. Віттінгем — розробив цей тип батареї в 1970-х. Винайдений акумулятор довше тримає заряд за інші типи, легший і стійкіший до перепадів температур. Пізніше Ґуденаф удосконалив і збільшив робочу здатність батарей. Йосіно використав пристрій на практиці. Подальша робота вчених допоможе суспільству відмовитися від пального. Електромобілі стали поширеними у світі саме після масового виробництва літій-іонних акумуляторів.

— Кожен, хто матиме книжку Ольги Токарчук, їздитиме громадським транспортом безкоштовно до кінця тижня, — говорить Ян Сутрик, мер польського міста Вроцлава.

Польська письменниця і почесна жителька Вроцлава 57-річна Ольга Токарчук отримала премію з літератури за 2018 рік. Родина жінки — вихідці з Тернопільщини. До популярності вона опікувалася людьми з психічними відхиленнями як волонтер і працювала психотерапевтом. Її назвали провідним польським романістом. Створила вісім романів і дві збірки оповідань.

Премія з літератури дісталася австрійському автору Петру Гандке. Письменник і драматург був співавтором сценарію до фільму "Небо над Берліном". Чоловік виступав на захист колишнього лідера Сербії Слободана Мілошевича і виголосив промову на його похороні 2006 року.

— Ніколи не думав, що відчуватиму нудоту завдяки Нобелівській премії, — каже про переможця Нобелівської премії з літератури Пет­ра Гандке прем'єр-міністр Албанії Еді Рама, 55 років.

Премію заснували 1895-го. Її вручають у річницю смерті науковця і винахідника динаміту Альфреда Нобеля 10 грудня з 1901 року.

Він заповів свій статок у 31,5 шведських крон на фінансування міжнародної премії для кращих науковців. Сума кожної з Нобелівських премій становить 9 млн шведських крон — майже 23,3 млн грн. За весь період нагороду вручали 590 разів. Лауреатами стали 908 осіб і 27 організацій.

Зараз ви читаєте новину «"Людство дослідило тільки п'ять відсотків Усесвіту. Решта — темна матерія"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі