"Через років 25–30 машинами керуватимуть комп'ютерні програми"

 

— У найближчі десятиліття ми будемо свідками чималого технічного ривка. Для цього є всі передумови — напрацювання у сфері програмування й нові інженерні можливості для виробництва компактних електропристроїв, — говорить Ігор Айзенберг, 58 років, професор факультету інформатики Мангеттенського коледжу в США. Він розповідає, як штучний інтелект вплине на щоденне життя.

Чи не мало 10–30 років для відчутних технічних змін?

— Ні, більш як достатньо. Вони відбуватимуться поступово, як і в попередні десятиліття. Наприклад, "Скайп", за допомогою якого ми розмовляємо через інтернет, почав працювати лише 14 років тому, а зараз це — звична річ. 2004-го він був дивом навіть без відео. Воно з'явилося за рік. Можна було безкоштовно спілкуватися з відмінним звуком і дзвонити з одного континенту на другий. Більше не треба платити великих грошей телефонним компаніям за дзвінок.

Які саме технічні зміни відбудуться?

— У нашому побуті побільшає роботів. Вони стануть масовими й на виробництвах. На новий рівень вийдуть комп'ютерні програми.

У яких сферах роботів буде найбільше?

— В автомобільному транспорті. Через років 25–30 машинами керуватимуть комп'ютерні програми — як зараз літаками, а пілоти лише стежать за їхньою роботою. Кількість аварій значно зменшиться, бо люди роблять помилки, а комп'ютери — ні. Техніка не перевищуватиме швидкості й не порушуватиме правил.

Зникнуть автомобілі на бензині. Більшість будуть електричні. Вже в американському штаті Каліфорнія, який є найзаселенішим і має найбільший внесок у ВВП США, із 2040-го заборонений продаж бензинових автомобілів.

Люди ще скептично ставляться до ідеї впустити роботів у своє життя. Думають, ті здатні їм нашкодити.

— Робот працює так, як його навчить людина. Зумисне не нашкодить. Сам по собі не може мутувати. Щоб таке було, робот повинен мати мозок, як у людини — з тим обсягом знань, можливостями аналізувати. Зараз такої математичної моделі не існує, і ще далеко до її створення.

Чому далеко?

— Мозок кожної людини складається з майже 10 мільярдів нейронів, об'єднаних за допомогою майже 60 трильйонів з'єднань у потужну мережу. І потрібно надзвичайно багато часу, щоб її відтворити. Чи доречно це робити — людство має вирішувати на рівні урядів. І одразу врегулювати, щоб такі розробки не потрапили до зловмисників.

Попередній американський уряд створив програму "Мозок", на яку виділили велике фінансування. Це дослідження дало би можливість протягом 20 років створити математичну модель мозку. Але я не впевнений, що цю програму продовжать чинною американською адміністрацією, яка не любить науки й намагається скоротити її фінансування.

Але ж є роботи, що можуть підтримувати спілкування і грати в шахи.

— Так, є. Ще 2010-го відвідував міжнародну наукову конференцію в польському Закопане, де одна фірма представляла роботів, які могли говорити кількома мовами, потиснути руку, підтримувати бесіду, щось перенести з місця на місце. 10 роботів цілком пристойно грали у футбол. Але це була лише розвага. Треба розрізняти показові виступи для широкого загалу й реальність. Інтелект сучасних роботів усе одно обмежений. Колись шахіст Гаррі Каспаров кілька разів програвав шаховий поєдинок комп'ютерній програмі. А чому? Бо вона глибше аналізувала ситуацію на дошці та прогнозувала значно далі, ніж людина. Але попри все, цей спосіб її аналізу залишається обмеженим специфічною задачею. Для інших процесів знадобляться інші логічні моделі, й над їхнім створенням теж доведеться довго працювати.

Якщо роботи ввійдуть у наше життя, чим тоді займатимуться люди?

— У розвинутих країнах переважно розроблятимуть технологічні пристрої, а не займатимуться ручною працею. Це вже реальність і велика соціальна проблема. У США лише 40 відсотків населення має освіту вище за шкільну. Тобто 60 відсотків американців можуть на сьогодні займатися лише некваліфікованою роботою. А такої залишається все менше.

Які ще можуть бути побічні ефекти від поширення роботів і новітніх комп'ютерних програм?

— На інший рівень вийдуть хакерські атаки. Ними можна вивести з ладу електростанції, системи керування літаками й навіть впливати на вибори. І тут питання — що чекає Україну 2019-го, коли будуть президентські вибори. Не сумніваюся, що Росія спокійно може втрутитися в український виборчий процес. Тому Україні слід вибудовувати захист комп'ютерних систем від кібератак.

Чи готове людство до цих викликів?

— Поки що ні. Компанія "Кембридж аналітика" за допомогою алгоритмів машинного навчання вивчала, на які групи виборців через соціальні мережі треба активно впливати, щоб схилити до певного голосування. Ці дані використовували у Великій Британії тими, хто агітував голосувати за Брекзит (вихід Великої Британії із ЄС. — ГПУ), а у США — передвиборчим штабом Трампа. У них це вийшло. Але це було неетичне застосування науки. І поки що невідомо, що з цим робити. Такий метод впливу формально не заборонений. Людству доведеться регулювати і приймати закони проти порушення етичних норм у використанні досягнень науки.

Як вплине технологічний ривок на дослідження космосу?

— Для людей буде реально літати на Марс. Проблема в тому, скільки часу вони зможуть перебувати у космосі. Після нещодавнього запуску ракети Ілоном Маском з'явилася, власне, ракета-носій. До Марса треба летіти рік і стільки ж часу, щоб повертатися назад. Від польоту людини на Марс і її короткочасного перебування там нічого нового про цю планету не дізнаємося. Правда, це буде великим досягненням, наголошенням нових можливостей людини. Це так само, як колись людина потрапила на Місяць. Ми нічого нового не дізналася про нього.

5 мільйонів нових робочих місць до 2020 року займе робототехніка і штучний інтелект. Понад сім мільйонів вакансій зникнуть, а з'являться два мільйони — переважно в комп'ютерній, інженерно-технічній, математичній та архітектурній сферах, порахували в дослідницькому центрі "Фючер фундейшн".

×