вівторок, 23 березня 2010 08:01

"За тисячу гривень зарплати ми дихає мо туберкульозом"

Автор: фото: Тетяна ЩЕРБАТЮК
  Тюремні наглядачі прийшли під приміщення Вінницького обласного управління виконання покарань. Обурюються, що міліціонери побили трьох їхніх колег
Тюремні наглядачі прийшли під приміщення Вінницького обласного управління виконання покарань. Обурюються, що міліціонери побили трьох їхніх колег

11 березня біля управління з питань виконання покарань Вінницької області зібралися кілька десятків тюремних наглядачів. Переважно чоловіки до 30 років. Вимагають підвищення зарплати.

— Нема сил терпіти, — пояснюють. — Півтора тижня тому у нас побилися двоє зеків. Один потрапив до лікарні. Після бійки трьох прапорщиків забрали у міліцію. Били, погрожували, катували електрошокерами.

— Чотири роки назад ми получали 1800 гривень зарплати, а зараз — 1200. Пільги позабирали, бесплатно в транспорті не проїдеш, — говорить 28-річний Володимир. Прізвище називати відмовляється.

— І за цю тисячу гривень ми дихаємо туберкульозом, — обурюється жінка у бушлаті. — І постійно бандюки погрожують своїми дружками на волі. Так і кажуть: "Вы домой не доедете". За що я ризикую своїм життям?

До них приєднуються інші. Скаржаться, що пайків не дають, пільги зняли, уніформу за свій кошт купують.

— Начальство вимагає, щоб всі були у формі. Приїжджає комісія і питає: "Чого кокарди нема чи рубашка не така?" — розказує Володимир. — А цієї форми хватає максимум на півроку. Нова на базарі стоє 200–300 гривень, рубашка — 80.

— Навіть посвідчення самі купуємо, — перебиває його 38-річна Олена.Вже жалілися начальству, рапорти писали. Нічого не дало. Нас ні за кого мають. Оті Гройсмани (Дмитро Гройсман — вінницький правозахисник. — "ГПУ") захищають бандюганів. Кажуть, їх тут ображають, б"ють. Та ми за два роки нікого пальцем не зачепили.

Поряд зупиняється легковик. Із салону виходять четверо чоловіків років 20.

Той, що в реанімацію попав, син якогось крутяка. А той, який його побив, — обичний

— Родичі бандитів приїхали. Спитайте, чого вони тут, як їм з тюрми подзвонили, — пропонує один із телефоном.

Ті справді виявилися родичами і знайомими затриманого, який перебуває в слідчому ізоляторі. Імен не називають.

— У меня тут 19-летний брат, — говорить той, що у спортивній куртці. — Позавчера позвонил, сказал, чтоб подъехали. Какая-то заварушка получилась, заключенных избивали. Один в реанимацию попал. В шестой отдел милиции надзирателей забрали. Издевались, допрашивали електрошокером. Сейчас вроде все тихо. Если только брат пожалуется, обзвоню всю Винницу, человек 100 соберу. Будем дорогу перекрывать или приступом брать тюрьму.

О 17 год. з Києва приїжджає генерал. Прапорщики піднімаються в актовий зал обласного управління Державного департаменту з питань виконання покарань.

— Питання із зарплатнею вирішуються на державному, а не на місцевому рівні, — каже після зустрічі Валентин Мостицький, виконувач обов"язків керівника управління. — Тільки Верховна Рада може прийняти рішення про підвищення зарплатні та повернення пільг.

Працівники тюрми після зустрічі з генералом не розходяться.

— Пішли конкретні розборки, — розповідають про бійку. — Той, що в реанімацію попав, син якогось крутяка. А той, який його побив, — обичний.

Координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман підтвердив, що 1 березня у Вінницькій установі виконання покарань N1 сталася бійка двох арештованих.

— В результаті одного госпіталізували. Працівники установи застосували спецзасоби, — говорить він. — Маємо інформацію, що на територію тюрми ввели два автобуси озброєних людей.

Зараз ви читаєте новину «"За тисячу гривень зарплати ми дихає мо туберкульозом"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі